Критерії оцінювання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у 5-7класах НУШ

Зміст навчання в Новій українській школі базується на компетентнісному, особистісно зорієнтованому й діяльнісному підходах до освітнього процесу, важливими складниками яких є спрямованість не тільки на засвоєння учнями різноманітних знань і вмінь, а й на підготовку до життя, на навчання розв’язувати проблеми, що виникають на їхньому шляху, оволодіння такими якостями, які сприятимуть учням успішно здійснювати свою діяльність у різних ситуаціях. Технологізація цього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до проведення їх тощо.

Дорожня карта для оцінювання вчителів Долинського ліцею «Інтелект» на 2024-2025 н.р включає:

І. Інструментарії оцінювання, які охоплюють нормативно-правову базу, а саме:

Закон України № 2145-VIII від 05.09.2017 «Про освіту». (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 ). Відповідно до статті 1 розділу I Закону України «Про освіту» визначено основні терміни та їх визначення.
«Закон України №463-IX від 16.01.2020 «Про повну загальну середню освіту».

Стаття 10 розділу III про організацію освітнього процесу:

«Концепція «Нова українська школа».
Наказ МОН України №1093 від 02.08.2024 р. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»
Державний стандарт базової середньої освіти. (Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898).

Для кожної галузі Державний стандарт окреслює мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів.

ІІ. Основні функції, види оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

формувальне оцінювання;
підсумкове оцінювання;
державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове за групами (семестрове, річне) оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів:

початковий,
середній,
достатній,
високий.

ІІІ. Критерії оцінювання та виставлення оцінок у журналі по освітніх галузях, які розроблені на засіданнях кафедр:

Мовно-літературна освітня галузь

Вчитель мовно-літературної галузі згідно з наказом МОН України №1093 від 02.08.2024 р. (розділом ІІ «Правила і процедури»), користуючись академічною свободою, зважаючи на виробничу необхідність, з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом, етапу досягнення очікуваного результату навчання може:

«оцінювання здійснювати як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове)»;
визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
на власний розсуд планувати кількість контрольних робіт та час їхнього проведення;
змінювати або добирати різні види діяльності для того, щоб виявити рівень знань учня / учениці за групами результатів навчання, визначених у Критеріях оцінювання;
виставляти поточні оцінки відповідно до групи результатів, які перевіряємо;
комплексні підсумкові роботи (КПР) оцінювати 2-4 оцінками;
перед семестровою ставимо підсумкові оцінки за 4 групами результатів (на основі поточних та підсумкових (КПР).

Гр.1 Усна взаємодія 1 (усний переказ; усний твір; діалог або інші види діяльності на розсуд учителя.)

Гр. 2 Працює з текстом: читання мовчки / вголос або інші види діяльності на розсуд учителя.

Гр. 3 Письмова взаємодія: (переказ; твір; есе; диктант або інші види діяльності на розсуд учителя)

Гр. 4 Досліджує мовлення (контрольна робота з мовної теми (тести / завдання або інші види діяльності на розсуд учителя.

Тематичні оцінки не виставляємо. Семестрова висталяється на основі оцінок за групи результатів. Річна на основі семестрових.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року.

Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень.

Іноземні мови

У 2024/2025 навчальному році оцінювання та фіксація результатів навчальних досягнень учнів 5–7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». Користуючись академічною свободою, зважаючи на виробничу необхідність, вчителі іноземних мов згідно з наказом здійснюють формувальне, поточне, та підсумкове (семестрове, річне) оцінювання за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Основною ланкою в системі контролю в закладі є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати з фронтальною роботою класу. Відповідно до наказу, нема необхідності у проведенні тематичного оцінювання знань учнів 5–7 класів.

Впродовж вивчення теми вчитель може провести діагностичну роботу. Систему (кількість і зміст) діагностичних робіт учитель визначає самостійно залежно від навчальної ситуації, та, у разі потреби, вносить зміни до календарно тематичного плану. Діагностична робота може бути комплексною або складатися з певного формату завдання: лексичні, граматичні тести, завдання для перевірки рівня сформованості чотирьох видів мовленнєвої діяльності (сприймання усної інформації, письмового тексту, усна взаємодія та продукування, письмова/онлайн взаємодія). У класному журналі в графі «Зміст уроку» фіксується проведення діагностичної роботи з посиланням на конкретну групу результатів та відповідний бал (або 2-4 бали, якщо робота комплексна) – поряд із прізвищем учня / учениці.

Фіксацію оцінки за ведення зошита в класному журналі здійснюють за 12-бальною шкалою. Однак, вона не враховується у семестровому оцінюванні.

Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учням пропонуються окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів

контроль аудіювання;
контроль говоріння;
контроль читання;
контроль письма

визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Завдання для проведення семестрового контролю складають на основі програми; вони мають охоплювати найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу; їх розробляють із урахуванням рівня навченості учнівства, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання.

Відповідно до методичних рекомендацій, «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проведеним у формі тестування. Під час укладання календарно-тематичного плану вчитель визначає дату проведення перевірки рівня сформованості певної групи загальних результатів (контроль аудіювання; контроль говоріння; контроль читання; контроль письма). Рішення про проведення комплексного контролю ухвалює вчитель залежно від об’єктивних умов здійснення освітнього процесу. Факт проведення контролю зазначають у класному журналі в графі «Зміст уроку».

Отже, оцінка групи результатів виводиться з семестрового контролю та відповідної діагностичної (комплексної) роботи, проведеної під час вивчення теми.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. У разі відсутності учня / учениці на уроці, оцінку за контроль певної групи загальних результатів ставлять на основі педагогічного спостереження впродовж семестру. Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Природнича освітня галузь

Під час визначення рівня навчальних досягнень з природничої освітньої галузі оцінюється:

· рівень володіння теоретичними знаннями;

· рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);

· рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і практикумів.

Природнича освітня галузь оцінюються за трьома групами результатів:

Уміння здійснювати дослідження природи.
Вміння здійснювати пошук й опрацьовувати інформацію
Усвідомлення закономірностей природи.

Оцінювання за групами результатів з фізики, біології, географії

Оцінки, отримані за виконання фізичних, астрономічних досліджень, географічних біологічних спостережень (лабораторні і практичні роботи, досліди і спостереження, навчальні проєкти, вимірювання,вміння досліджувати природу, роботи з моделювання й конструювання тощо), відіграють вирішальну роль в оцінюванні такої групи результатів, як уміння здійснювати дослідження природи.

Для групи результатів, що стосуються вміння здійснювати пошук й опрацьовувати інформацію слугують оцінки за виконання творчих завдань, графічних і якісних задач, розв’язання проблемних питань, опрацюванні текстів підручників та інших джерел інформації, оцінки за усні відповіді, робота з картою та атласом, робота з контурними картами тощо.

Оцінювання групи результатів з усвідомлення закономірностей природи переважно ґрунтується навміння застосовувати науковий апарат природничих наук для пояснення природних та технічних явищ, об’єктів, розв’язуванні традиційних задач з фізики, біології, географії, відповіді на запитання за змістом вивченого тощо.

Оцінювання за групами результатів з хімії

Оцінки, отримані за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати безпечне дослідження речовин, виокремити і проаналізувати кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проекти, змоделювати будову речовини, перетворення речовин, сконструювати приладдя тощо має найбільшу питому вагу в оцінюванні групи результатів пов’язаних з умінням досліджувати природу.

Для групи результатів, що стосуються вміння здійснювати пошук й опрацьовувати інформацію, найвагомішими є оцінки за пошук, опрацювання, створення навчальних, інших текстів та інфографіки, участь у дискусіях, виконання творчих завдань.

Оцінювання групи результатів, які передбачають усвідомлення закономірностей природи, переважно ґрунтується на прогнозуванні, аналізуванні і поясненні з погляду хімії явищ, спостережень, результатів експериментів.

Оцінювання за групами результатів з інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»

Соціальна та здоров'язбережувальна галузь оцінюється за трьома групами результатів:

1. Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.

2. Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.

3. Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.

Оцінки, отримані за тему модуля «Безпека - чинник добробуту» будуть віднесені до групи результатів «Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки»

Оцінки, отримані за тему модуля «Турбота про здоров’я» будуть віднесені до групи результатів «Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя».

Оцінки, отримані за тему модулів «Основи добробуту. Вміння вчитися», «Підприємливість. Фінансова грамотність» будуть віднесені до групи результатів «Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту».

Математична освітня галузь

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння, згідно з вимогами Держстандарту. Основними видами оцінювання є формувальне, поточне, підсумкове.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
цифрової (тестування в електронному форматі);
практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів).

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

- теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

- знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

- здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати обчислення, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв’язувати текстові задачі тощо);

- здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в усній формі є: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура математичного мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Математична освітня галузь оцінюється за трьома групами результатів:

Досліджує ситуації та створює математичні моделі;
Розв’язує математичні задачі;
Інтерпретує та критично аналізує результати.

Оцінювання четвертої групи результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, а саме: «Моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем» здійснюється у групах 1; 2; 3.

Критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за цими групами відбувається згідно таблиці.

БАЛИ	Група результатів 1. Досліджує ситуації та створює математичні моделі	Група результатів 2.Розв’язує математичні задачі	Група результатів 3. Інтерпретує та критично аналізує результати
1	Учень/ учениця: сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого/ прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок	Учень/учениця: виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя.	Учень /учениця: передає інформацію, намагається висловлювати свої думки щодо результатів розв’язання проблемної ситуації, використовуючи короткі однотипні фрази.
2	Учень/учениця: відтворює незначну частину інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; вирізняє у проблемній ситуації математичні дані; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді, на прості запитання; припускається ЗМІСТОВИХ логічних помилок	Учень/учениця: виконує прості завдання/навчальні дії за наданим зразком або з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими.	Учень /учениця: комунікує з іншими щодо результатів розв’язання проблемної ситуації, використовує прості однотипні фрази.
3	Учень/учениця; відтворює частину інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; визначає математичні характеристики навколишніх об’єктів; знаходить у почутому/прочитаному часткові відповіді на запитання; припускається незначних змістових І логічних помилок	Учень/учениця: виконує завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі.	Учень/учениця: висловлює свої думки простими фразами/реченнями щодо результатів розв’язання проблемної ситуації; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого.
4	Учень/учениця: відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; розрізняє умову і вимогу, відомі та невідомі елементи проблемної ситуації; може пояснити окремі поняття/терміни/навчальні дії; обирає математичну модель із запропонованих вчителем.	Учень/учениця: виконує завдання/навчальні дії за зразком або під керівництвом учителя; розбиває задачу на під задачі; виконує обов’язки, розподілені в групі.	Учень/учениця: використовує прості фрази/речення у ході комунікації; співставляє отриманий результат із вимогою задачі за допомогою вчителя; долучається до спілкування, може надати пояснення у межах запропонованої теми.
5	Учень/учениця: застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття /навчальні дії; читає таблиці, схеми, діаграми, формули, графіки; добирає модель до проблемної ситуації за допомогою вчителя.	Учень/учениця: виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі.	Учень/учениця: самостійно співставляє отриманий результат із вимогою задачі; перевіряє результат підстановкою; підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази/речення.
6	Учень/учениця: застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття / навчальні дії; наводить прості приклади застосування формул, схем, таблиць, діаграм, графіків; створює окремі частини математичної моделі, припускається логічних помилок при її створенні.	Учень/учениця: самостійно виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом; з допомогою вчителя висловлює припущення щодо розв’язання математичної задачі; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі.	Учень/учениця: за поданими вказівками оцінює відповідь на реалістичність; подає результат Із зазначеною точністю; спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази/речення.
7	Учень/учениця: знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; перетворює текстові дані математичного змісту в таблиці, схеми, діаграми, формули, графіки тощо; відповідає на запитання щодо умови, залежностей між елементами проблемної ситуації; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; формулює гіпотези (припущення) за допомогою вчителя або працюючи у групі; створює моделі до типової проблемної ситуації за допомогою вчителя; виокремлює частини у плані розв’язання.	Учень/учениця: виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розв'язує математичні задачі відомим способом або з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання.	Учень / учениця: аналізує результати, оцінює відповідність математичної моделі проблемній ситуації; долучається до спілкування у межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.
8	Учень / учениця: аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією; перетворює інформацію з одного виду в Інший; наводить певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників; самостійно формулює гіпотези (припущення); самостійно створює модель до проблемної ситуації, допускається незначних логічних помилок; за допомогою вчителя планує власні дії щодо розв’язання проблемної ситуації.	Учень/учениця: реалізує план розв'язування математичної задачі з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання; визначає свої завдання в груповій роботі; виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії; пропонує способи розв’язання математичної задачі.	Учень/ учениця: перевіряє отриманий результат на відповідність проблемній ситуації; запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої теми.
9	Учень /учениця: аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; обирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; самостійно створює математичну модель за аналогією; з незначними логічними помилками встановлює зв’язки між елементами проблемної ситуації та планує власні дії щодо її розв’язання.	Учень/учениця: виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує математичні задачі засвоєними раніше способами; пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові та нетипові завдання.	Учень /учениця: відповідає на запитання щодо умови, залежностей між елементами проблемної ситуації, недостатності та надлишково сті даних; Ініціює спілкування та обмінюється Інформацією у межах запропонованої теми.
10	Учень/учениця: виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання та встановлює логічні зв’язки між математичними об’єктами та елементами проблемної ситуації; створює та за необхідності корегує математичну модель; вводить допоміжні елементи та планує власні дії, спрямовані на розв’язання проблемної ситуації.	Учень/учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях, працюючи самостійно, у парі або групі; здійснює різні види діяльності; пропонує кілька способів розв’язання математичної задачі.	Учень/учениця: використовує властивості математичних об’єктів для обґрунтування своїх дій та їх наслідків; розвиває ідеї/думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми.
11	Учень/учениця: узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює ЇЇ за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; створює різні математичні моделі для однієї проблемної ситуації; планує власні дії та діяльність групи, спрямовані на розв’язання проблемної ситуації.	Учень/учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види навчальної діяльності; аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє з іншими.	Учень /учениця: аналізує отримані результати на відповідність проблемній ситуації, за потреби вносить правки; узагальнює головний зміст почутого під час спілкування у межах запропонованої теми; обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань.
12	Учень /учениця: ініціює дослідження проблемної ситуації; оцінює інформацію отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; усвідомлено використовує інформацію в різних ситуаціях; самостійно створює різні математичні моделі проблемної ситуації; планує різні способи розв’язування іфоблемної ситуації та обирає з них раціональніший.	Учень/учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні Навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей, виконання дослідницьких/ творчих завдань.	Учень / учениця: аналізує отримані результати та з’ясовує наявність альтернативних розв’язків; виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз'яснення за потреби іншим учасникам.

Вчителі математики згідно з наказом МОН України №1093 від 02.08.2024 р., користуючись академічною свободою, зважаючи на виробничу необхідність, з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом, етапу досягнення очікуваного результату навчання можуть:

оцінювання здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове);
визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
на власний розсуд планувати кількість контрольних робіт та час їхнього проведення;
змінювати або добирати різні види діяльності для того, щоб виявити рівень знань учня / учениці за групами результатів навчання, визначених у Критеріях оцінювання.
підсумкове оцінювання може здійснюється з метою проміжного контролю за всіма видами робіт, що виконувалися впродовж вивчення теми / розділу або їх частин. За потреби можна проводити підсумкову (семестрову) роботу.

При здійсненні підсумкових оцінювань вчителі виокремлюють групи загальних результатів від однієї до трьох (ГР1, ГР2, ГР3). Поточні оцінки враховують до певної групи результатів. За групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр. Фіксацію оцінки за ведення зошита в класному журналі здійснюють за 12-бальною шкалою. Однак, вона не враховується у семестровому оцінюванні.

Результати семестрового та річного оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень.

Інформатична освітня галузь

Оцінювання навчальних досягнень 5-7 класів НУШ здійснюється відповідно до «Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти», затверджених наказом МОН України від 02.08.2024 No 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. No 289 скасовано.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учнів. Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти. Семестрова оцінка - середнє арифметичне підсумкових оцінок ІФО1-ІФО4.

Підсумкові оцінки - узагальнюємо оцінки з тематичних оцінювань, вони теж оцінюються по ІФО1-ІФО4(можна оцінювати і окремі групи, але вони мають бути у стовпчику з індексом!)

Тематичні оцінювання - підсумкові комплексні тематичні практичні роботи.

Якщо учень/учениця пропустила тематичне оцінювання/підсумкову практичну роботу - виконує в інший час(на наступному уроці).

Підсумковим оцінюванням можуть бути не лише комплексні практичні роботи (практичне застосування набутих знань із аналізом отриманих результатів), а й індивідуальні навчальні проєкти (від знань до створення цифрового продукту з аналізом отриманих результатів, прогнозуванням, висновками).

Формами оцінювання в інформатиці можуть бути:

• виконання завдань практичного змісту;

• тестування за допомогою програмних засобів або онлайнових сервісів;

• врахування особистих досягнень в опануванні інформаційних технологій;

• співбесіда (інтерв’ю) як доповнення до тестування або практичної роботи;

• взаємоконтроль учнів у парах або групах та самооцінка.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів:

- на відтворення знань (початковий рівень навченості учнів),

- на розуміння (середній рівень),

- на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях (достатній рівень),

- уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо (високий рівень).

Групи результатів (ІФО1-ІФО4):

1. працює з інформацією, даними, моделями;
2. створює інформаційні продукти;
3. працює в цифровому середовищі;
4. безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями.

На уроках інформатики учні завжди працюють з інформацією та даними в цифровому середовищі, створюючи інформаційні продукти, безпечно та відповідально використовуючи інформаційні технології - набираючи текст у текстовому редакторі, малюючи та редагуючи зображення у графічному редакторі, створюючи програми для опрацювання даних або для візуалізації їх значень, критерії.

*Бал*		ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ
		*Група результатів 1.* *Працює з інформацією, даними, моделями*		*Група результатів 2.* *Створює інформаційні продукти*		*Група результатів 3.* *Працює в цифровому середовищі*		*Група результатів 4.* *Безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями*
1		Учень /учениця: сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого/ прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок;		Учень /учениця: виконує частину простих завдань/навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя;		Учень /учениця: виконує частину простих завдань/навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя;		Учень /учениця: виконує безпосередні вказівки щодо дотримання правил безпеки
2		Учень /учениця: відтворює незначну частину інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому/про читаному часткові відповіді та прості запитання; припускається змістових і логічних помилок;		Учень /учениця: виконує прості завдання/ навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими.		Учень /учениця: виконує прості завдання/ навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими.		Учень /учениця: епізодично виконує вказівки щодо дотримання правил безпеки у знайомих ситуаціях
3		Учень/учениця: відтворює частину інформації, отриманої від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому /прочитаному часткові відповіді на запитання; припускається незначних змістових і логічних помилок;		Учень / учениця: виконує завдання/ навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі.		Учень /учениця: виконує завдання/навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі.		Учень /учениця: виконує вказівки щодо дотримання правил безпеки у знайомих ситуаціях; просить надати зворотний зв'язок щодо ступеня розуміння та сприйняття запропонованого
	4		Учень/учениця: відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; може пояснити окремі поняття/терміни/ навчальні дії;		Учень /учениця: виконує завдання/ навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує обов’язки, розподілені в групі;		Учень / учениця: виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує обов’язки, розподілені в групі;		Учень /учениця: дотримується правил безпеки у типових ситуаціях після нагадування; може надати пояснення щодо необхідності безпечної та відповідальної поведінки
	5		Учень / учениця: застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії;		Учень / учениця: виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі;		Учень /учениця: виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі;		Учень /учениця: дотримується правил безпеки у типових ситуаціях
	6		Учень /учениця: застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття і явища/навчальні дії, наводить прості приклади;		Учень /учениця: виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущеній щодо розв’язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків та своєї ролі;		Учень /учениця: виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених, обов’язків та своєї ролі;		Учень /учениця: дотримується правил безпеки та відповідальної взаємодії у типових ситуаціях

Учень /учениця:

знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій;

Учень /учениця:

виконує репродуктивні й частково- пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розпізнає проблемні ситуації, розв'язує їх відомим способом з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання.

Учень /учениця:

Учень / учениця: дотримується правил безпеки та взаємодії у новій ситуації, визначає потенційні небезпеки

Учень /учениця:

аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на запитання за

опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший; наводить

певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників;

Учень / учениця:

виконує окремі пошукові,

дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі;

Учень /учениця:

виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі

навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі;

Учень / учениця: дотримується правил безпеки та взаємодії у змодельованій ситуації, оцінює потенційні наслідки ризикованої поведінки

Учень / учениця:

аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки;

Учень /учениця:

виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше

способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно

співпрацює з іншими, виконуючи типові та нетипові завдання.

Учень /учениця:

виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи типові та

нетипові завдання.

Учень /учениця: обмінюється інформацією та пропонує способи відновлення безпечної та відповідальної взаємодії при їх порушенні

Учень / учениця:

отримує відомості із різних самостійно вибраних джерел, виокремлює з неї істотну й потрібну інформацію; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання; встановлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами;

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних

навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі;

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й

практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі;

Учень / учениця: дотримується правил безпеки та взаємодії у нестандартній ситуації; розпізнає та запобігає небезпечним ситуаціям, розглядаючи різні сторони проблеми

Учень / учениця:

узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її, визначає надійність інформаційних джерел; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки;

Учень / учениця:

застосовує здобуті знання й

практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі;

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й

Учень /учениця:

вживає заходів для зменшення ризиків; обирає оптимальний спосіб безпечної та відповідальної взаємодії з іншими

Учень /учениця:

оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях;

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й: практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах.

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й

практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей, виконання

дослідницьких/творчих завдань;

Учень /учениця:

оцінює безпеку та відповідальність поведінки за критеріями; за потреби надає роз’яснення іншим учасникам щодо безпечної та відповідальної поведінки.

Фізична культура

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць :

Розвиває особистісні якості в процесі фізичного виховання
Володіє технікою фізичних вправ
Здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність

Група результатів 1. Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання

Визначає мету систематичної рухової діяльності [ФІО 1.1];
Формує вольові якості у процесі виконання фізичних вправ [ФІО 1.2];
Розвиває свої когнітивні властивості у процесі фізичного виховання [ФІО 1.3];
Виконує різні соціальні ролі під час взаємодії у процесі рухової (спортивно-ігрової) діяльності [ФІО 1.4];
Дотримується етичних норм у руховій діяльності [ФІО 1.5]

Група результатів 2. Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ

Демонструє техніку фізичних вправ [ФІО 2.1];
Моделює рухову діяльність [ФІО 2.2];
Виконує фізичні вправи під час ігрової та змагальної діяльності [ФІО 2.3]

Група результатів 3. Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання

Пізнає факти, явища та закономірності фізичної культури і спорту [ФІО 3.1];
Контролює свій фізичний стан під час рухової діяльності [ФІО 3.2];
Дотримується здорового способу життя через фізкультурно-оздоровчу діяльність [ФІО 3.4];
Дотримується правил безпечної поведінки під час фізкультурно-оздоровчої діяльності [ФІО 3.5]

Бал	ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ		ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ
Бал	ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ		Група 1. Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання	Група 2. Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ	Група 3. Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання
1	Учень / учениця не бере практичної участі у фізичних заняттях та під час оздоровчих вправ, не проявляє інтересу до власного фізичного розвитку		демонструє мінімальний інтерес до фізичної активності, не виявляє бажання співпрацювати з іншими та уникає участі в будь-яких групових діях під час уроку	учень не дотримується правильної техніки виконання вправ, часто допускає помилки, не враховує основні правила та рекомендації вчителя	не бере участі у процесі фізичної / рухової активності, демонструє мінімальний інтерес до здорового способу життя та активних видів відпочинку
2	Учень / учениця демонструє мінімальний активний рівень зацікавленості у фізичних		відтворює незначну частину вправ, не може ефективно співпрацювати	Демонструє мінімальне розуміння техніки виконання	демонструє мінімальну участь під час фізичної / рухової активності, що є
		активностях, не виконує фізичні вправи чи фізкультурно-оздоровчі завдання	з іншими учнями, не зацікавлений у власному розвитку	вправ, вправи виконує недостатньо точно	недостатньою для підтримки здоров'я
3		Учень / учениця демонструє обмежений рівень інтересу до фізичних / рухових активностей, іноді демонструє елементи правильної техніки виконання вправ, але це відбувається лише з допомогою вчителя	демонструє часткову участь у відпрацюванні різноманітних завдань; під час уроку не проявляє ініціативу у власному розвитку та вміння співпрацювати	частково демонструє елементи правильної техніки виконання вправ, однак допускає помилки, що впливають на результат	демонструє мінімальну участь у фізичній / руховій активності, проте це відбувається лише з настанови вчителя
4		Учень / учениця демонструє незначний інтерес до фізичних вправ, проте інколи бере участь в іграх та оздоровчих вправах	іноді бере участь у відпрацюванні різноманітних завдань, демонструє мінімальну взаємодію з однолітками	демонструє часткове розуміння техніки вправ, виконує їх правильно, але з неточностями	іноді бере участь у фізичній / руховій активності, однак не демонструє її на постійній основі
5		Учень / учениця демонструє середній рівень зацікавленості, регулярно бере участь у загальнорозвивальних вправах та оздоровчих вправах, однак не виявляє значного ентузіазму	епізодично демонструє окремі вольові якості під час виконання фізичних вправ, деякі ознаки співпраці та активності у власному розвитку	демонструє середній рівень техніки виконання вправ, допускає мінімальну кількість помилок, однак не завжди виявляє стабільність у виконанні	демонструє середній рівень участі у фізичній / руховій активності, але не завжди зі значним ентузіазмом
6		Учень / учениця демонструє інтерес до фізичних занять та здорового способу життя, регулярно бере участь у загальнорозвивальних вправах та завданнях, звертаючись за допомогою до вчителя	демонструє середній рівень участі та співпраці з іншими учнями, епізодично виявляє вольові якості під час виконання фізичних вправ	демонструє добре засвоєну техніку вправ, але допускає неточності в рухах чи певних вправах, що потребують покращення після демонстрації вчителем	учень демонструє обмежений рівень участі у фізичній / руховій активності, однак йому не вистачає систематичності та постійності у ході виконання вправ
7		Учень / учениця демонструє достатній рівень зацікавленості й активності; регулярно бере участь у фізичних та оздоровчих вправах, виявляючи до них певний інтерес	активно бере участь у групових завданнях, активно взаємодіє з однолітками та проявляє елементи лідерства	добре володіє технікою виконання вправ, демонструючи неабияку точність та стабільність, допускає незначну кількість помилок	демонструє достатній рівень участі у фізичній активності, займається фізкультурно- оздоровчою діяльністю, виявляючи до неї певний інтерес
8		Учень / учениця демонструє високий рівень зацікавленості фізичною активністю, бере активну участь в оздоровчих заходах	демонструє співпрацю та взаємодію з однолітками в командних іграх, бере активну участь у групових завданнях, виявляє високий рівень самостійності	демонструє вправність у ході виконання завдань, проте виявляє недосконалість у техніці їхнього виконання	учень виявляє достатній рівень участі та активності у фізичній / руховій активності, дотримується здорового способу життя
9		Учень / учениця демонструє високий рівень фізичної активності, регулярно займається фізичними та оздоровчими вправами,	Демонструє неабиякий рівень співпраці та лідерських якостей; бере активну участь у досягненні	виявляє майстерність у техніці виконання вправ; виконує вправи майже ідеально,	демонструє високий рівень участі у фізичній активності, виявляє значний інтерес до здорового способу життя
		виявляючи інтерес до здорового способу життя, однак у процесі відтворення вправ після демонстрації вчителя допускає незначні помилки	спільних цілей в командних іграх	помилок та з високою ефективністю
10		Учень / учениця демонструє високий рівень зацікавленості та систематичності під час виконання різних вправ, надає перевагу фізичній активності як важливому складнику свого життя	демонструє високий рівень співпраці в командних іграх, ефективно взаємодіє з однолітками та постійно сприяє їхньому розвитку	демонструє високу техніку виконання фізичних вправ у ході ігрової та змагальної діяльності, самостійно обирає найефективніший спосіб виконання фізичних вправ	виявляє високий рівень фізичної активності, регулярно та якісно виконує фізичні вправи
11		Учень / учениця демонструє винятковий рівень зацікавленості та дедукації, виявляє особливий інтерес до фізичної активності й власного розвитку	демонструє вольові якості у процесі рухової активності, розуміє власну роль у ході командної гри, на високому рівні аналізує як власні сильні та слабкі якості, так і відповідні якості суперника	систематично демонструє вольові якості у процесі рухової активності, визначає власну роль та завдання для підсилення командної взаємодії та основі аналізу сильних та слабких сторін, як свої, так і команди	демонструє високий рівень участі у командній діяльності, виявляє неабияку фізичну активність та приділяє чимало часу фізкультурно-оздоровчим вправам, що відображається на його загальному стані здоров’я та фізичній формі, добирає фізичні вправи для регулювання власного емоційного стану
12		Учень / учениця демонструє виняткову зацікавленість у фізичній активності, демонструє винятковий інтерес до фізичних занять та оздоровчих вправ, що є ключовим складником його життя, аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший освітній поступ, ініціює, планує й організовує співпрацю в групах з метою досягнення навчальних цілей, виконання дослідницьких / творчих завдань	демонструє та визначає власну роль у командній діяльності, стимулює однолітків до досягнення високих цілей, виявляючи їхню співпрацю та лідерство	демонструє бездоганне виконання вправ, гармонію та точність рухів, пропонує одноліткам ефективний спосіб виконання фізичних вправ	демонструє особливу фізичну активність, систематично та цілеспрямовано займається фізкультурно-оздоровчою діяльністю, вміє себе якісно оцінювати

Громадянська та історична освітня галузь

Галузеві критерії містять вимоги до оцінювання результатів навчання у історичній та громадянській освітній галузі учнів 5–9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898.

Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання здобувачів освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1093 від 02.08.2024 року.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:

ідентифікувати;
спланувати;
виміряти;
оцінити.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти.

Загальні критерії оцінювання

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:

початковий (1-3 бали);
середній (4-6 балів);
достатній (7-9 балів);
високий (10-12 балів).

Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання для Громадянської та історичної галузі:

Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ. ГІО1 (громадянської та історичної освіти)
Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту. ГІО2
Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. ГІО3

Оцінювання досягнень учнів на поточних та на уроках узагальнення відбувається на розсуд учителя.
Оцінювання здійснюватиметься як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).
На уроках діагностичного контролю оцінюють результати виконання завдань усіх присутніх учнів. Виставлені бали за такі уроки допомагають визначити динаміку пізнавальної діяльності школярів і об’єктивніше здійснювати поточне, а згодом семестрові оцінювання.
визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр
Учнівські зошити з історії учителі можуть переглядати один раз на семестр або ж частіше, і оцінку за ведення зошита можуть виставляти в журнал. У такому разі її прирівнюють до поточної з певної групи.
Для підсумкового оцінювання наприкінці семестру або навчального року застосовують впродовж навчання практичні роботи, навчальні проєкти, тестові завдання, письмові роботи: написання есеїв, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел.
Виставляти поточні оцінки відповідно до групи результатів, які перевіряємо (кольором).
комплексні підсумкові роботи (КПР) оцінювати 3 оцінками.
перед семестровою ставимо підсумкові оцінки за 3 групами результатів (на основі поточних та підсумкових (КПР).

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням:

виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року.

Мистецтво

Бали	Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
1	Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на початковому рівні, але не може їх характеризувати, має слабо сформоване художньо-естетичне мислення, мінімальний запас практичних навичок та умінь, відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу, мистецтва, не володіє теоретичним матеріалом. Потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.
2	Учень (учениця) майже не володіє теоретичним матеріалом, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє окремі елементарні вміння та навички у практичній діяльності; словниковий та термінологічний запас не дозволяє послідовно викласти думку, проявляє зацікавленість до пізнання світу мистецтва. Потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.
3	Учень (учениця) сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів, знає незначну частину теоретичного матеріалу, користується обмеженим термінологічним та словниковим запасом, позитивно реагує на явища навколишнього світу, твори мистецтва, художню діяльність. Потребує практичної допомоги вчителя.
4	Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи; поверхнево розуміє зміст художнього твору; обмежено застосовує знання та термінологічний запас на практиці, позитивно реагує на явища навколишнього світу та пізнання творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
5	Учень (учениця) відтворює художні образи на репродуктивному рівні, виявляє обмежене знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий, здатний сприймати красу природних форм та творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
6	Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу сприймати та відтворювати окремі художні образи, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, розповідь потребує уточнень; виявляє поверхневі знання і розуміння програмового матеріалу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, але демонструє стандартне мислення. Здійснює художню діяльність самостійно.
7	Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, неповною мірою аналізує художнь-ообразний зміст твору, послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший теоретичний матеріал; не завжди вміє поєднувати художні образи та явища навколишнього світу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, творів мистецтва, але демонструє стандартне мислення. Частково застосовує в художній діяльності набуті знання та вміння.
8	Учень (учениця) може сприймати та відтворювати різні візуальні образи, проте не досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізі художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації. Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння, але потребує консультації у вчителя.
9	Учень (учениця) володіє теоретичним художнім матеріалом у межах програми, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології та у відтворенні художнього образу, здатний сприймати та висловлювати власне ставлення до природних форм, творів мистецтва та оцінювати їх. Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння.
10	Учень (учениця) виявляє достатній рівень засвоєння навчального матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди може довести свою точку зору стосовно художніх явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно. Здатний сприймати та висловлювати власне естетичне ставлення до природних форм, творів мистецтва, оцінювати та інтерпретувати їх. Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності.
11	Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, уміє систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори образотворчого мистецтва порівнювати їх з творами інших видів мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності. Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності, робить спроби пошуку нестандартних, оригінальних підходів у Критерії оцінювання художньо – творчій діяльності.
12	Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання з програмового навчального матеріалу, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та явищами навколишнього світу. Учень (учениця) має високий рівень художньо-мистецького мислення; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в образотворчій діяльності. Виявляє ініціативу, використовує нетипові, оригінальні підходи у здійсненні власної художньо-творчої діяльності.

Проєкт рішень:

Оцінювання учнів 5-7 класів здійснювати за 12-ти бальною шкалою.
Оцінювання здійснюватися як у процесі навчання – формувальне та поточне, так і на різних його етапах - підсумкове.
Вчителям на власний розсуд планувати кількість підсумкових робіт та час їхнього проведення.
Підсумкові контрольні роботи можна здійснювати з метою проміжного контролю за всіма видами робіт, що виконувалися впродовж вивчення теми / розділу або їх частин. За потреби можна проводити підсумкову (семестрову) роботу.
Комплексні підсумкові роботи (КПР) оцінювати 1-4 оцінками, які відносять до певної групи результатів.
Тематичні оцінки не виставляємо.
У продовж семестру з кожної групи результатів проводимо не менше двох оцінювань.
Перед семестровою оцінкою ставимо підсумкові оцінки за групами результатів. На основі яких виставляємо загальну оцінку за семестр. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року.
Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень.
Вчителям предметникам дотримуватися Критеріїв оцінювання за освітніми галузями відповідно до запропонованих змін, обговорених і прийнятих рішень на засіданнях кафедр.
В електронному журналі при можливості оцінки першої групи результатів позначати червоним кольором, другої- жовтим кольором, третьої-зеленим кольором, четвертої- синім кольором.