[нові зміни!]
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ |
|
ПОСТАНОВА |
|
23.04.2021 № 4 |
Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. Затвердити протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що додаються.
2. Директорату громадського здоров'я та профілактики захворюваності Міністерства охорони здоров'я України довести цю постанову до відома зацікавлених центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
3. Визнати такою, що втратила чинність постанову Головного державного санітарного лікаря України від 22 серпня 2020 року № 50 "Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
|
Заступник Міністра |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ
у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)
З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020-2021 році суб'єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
1. Відповідальність за організацію та виконання протиепідемічних заходів покладається на засновника (власника) та керівника закладу освіти.
2. Керівник та медичний персонал закладу освіти, або відповідальна особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена наказом керівника закладу, забезпечують:
щоденний контроль за виконанням заходів;
проведення роз'яснювальної роботи з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (COVID-19) серед персоналу або здобувачів освіти;
розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;
проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.
3. Допуск до роботи персоналу закладів освіти здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, після проведення термометрії безконтактним термометром.
У разі виявлення співробітника з підвищеною температурою тіла понад 37,2 °C або із ознаками гострого респіраторного захворювання, такий співробітник не допускається до роботи з рекомендаціями звернутись за медичною допомогою до сімейного лікаря.
При появі підвищеної температури тіла понад 37,2 °C або ознак гострого респіраторного захворювання вдома співробітник повідомляє свого безпосереднього керівника та не виходить на роботу, одночасно звертаючись за медичною допомогою.
4. Усі працівники закладу забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника.
Після кожного зняття засобів індивідуального захисту та перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
5. Керівник закладу освіти забезпечує:
організацію централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог;
необхідні умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо);
обмеження проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях (окрім заходів, необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти - проведення педагогічних рад, засідань ректоратів, конкурсних комісій, конференцій трудового колективу тощо);
медичні пункти закладу необхідними засобами та обладнанням (безконтактними термометрами, дезінфекційними, в тому числі антисептичними засобами для обробки рук, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту);
розміщення інформації (плакатів/банерів) про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.
Вимоги щодо організації освітнього процесу
6. Керівник закладу освіти розробляє та затверджує графік, за яким відбувається допуск здобувачів освіти до закладу, та маршрути руху здобувачів освіти (залучаються всі можливі входи в приміщення закладу).
Графік допуску повинен бути сформований таким чином, щоб запобігати утворенню скупчення учасників освітнього процесу.
7. Вхід та перебування в закладі освіти інших учасників освітнього процесу, зокрема батьків здобувачів освіти, дозволяється з метою захисту прав здобувачів освіти, педагогічних та інших працівників закладу, реалізація ними прав, передбачених законодавством, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, після проведення термометрії та попереднього узгодження відповідних дій з керівником закладу.
Допуск до закладу освіти батьків або супроводжуючих осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю, за умови дотримання вимог, передбачених абзацом першим цього пункту, не потребує попереднього узгодження з керівником закладу освіти.
8. Педагогічний склад закладу освіти перед початком занять проводить опитування учасників освітнього процесу щодо їх самопочуття та наявності симптомів респіраторної хвороби.
В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби, за відсутності батьків, здобувачі освіти одягають маску, тимчасово повинні бути ізольовані в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров'я.
Після вилучення особи з симптомами інфекційної хвороби в приміщенні, де перебувала така особа, проводиться провітрювання поза графіком та дезінфекція висококонтактних поверхонь.
9. Вхід до приміщень закладу усіх учасників освітнього процесу, зокрема батьків здобувачів освіти, можливий за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим.
Для учнів 1-4 класів вхід та пересування приміщеннями закладу освіти дозволяється без використання засобів індивідуального захисту.
В процесі викладання навчальної дисципліни педагогічним працівникам рекомендовано використовувати захисні щитки.
Багаторазовий захисний щиток використовується та дезінфікується відповідно до інструкції виробника.
10. На всіх входах до закладу організовуються місця для обробки рук антисептичними засобами. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка тощо).
11. Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії (кабінеті), застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо.
12. У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.
13. Необхідно забезпечити раціональне використання запасних виходів із закладу освіти, використання розмітки на підлозі, що полегшує організацію двостороннього руху коридорами, виокремлення зон переміщення для різних вікових категорій здобувачів освіти.
14. За можливості забезпечити проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі.
15. Проведення занять у класах (аудиторіях) дозволено лише для окремих класів (груп).
Заповненість лекційних залів під час проведення занять, що передбачають поєднання кількох класів (груп), не повинна перевищувати 50% при забезпеченні максимальної дистанції між здобувачами освіти.
Наповненість класів (груп) закладів освіти повинна відповідати вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України.
16. Здобувані освіти в сфері охорони здоров'я, що проходять навчання (виробничу практику) на базі закладів охорони здоров'я, повинні дотримуватись додаткових протиепідемічних заходів, визначених цим закладом.
17. У разі підтвердження випадку коронавірусної хвороби COVID-19 в одного з учнів (студентів) всі інші учні (студенти) відповідної групи визнаються такими, що потребують самоізоляції, та повинні вживати заходів, передбачених галузевими стандартами в сфері охорони здоров'я.
18. У санітарних кімнатах потрібно забезпечити наявність рідкого мила та паперових рушників (або електросушарок для рук). Використання багаторазових рушників заборонено.
Основним заходом гігієни рук в умовах закладу освіти є миття рук з милом. Використання антисептиків доцільне лише в тому випадку, коли відсутній доступ до проточної води з милом. Протирання рук вологими серветками з метою знезараження або як заміна миття рук або антисептичної обробки не рекомендується.
19. Після проведення занять у кінці робочого дня необхідно провести очищення і дезінфекцію поверхонь (в тому числі дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо).
20. Після кожного навчального заняття проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин. При провітрюванні слід забезпечити безпеку дітей шляхом встановлення замків та фізичних обмежувачів на вікна.
21. Санітарно-дезінфекційний режим у закладі освіти у період карантину організовується відповідно до пунктів 1 та 7 додатка 12 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 25 вересня 2020 року № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1111/35394. Розрахунок необхідної кількості дезінфекційного засобу здійснюється відповідно до інструкції щодо використання засобу.
Вимоги до організації харчування
22. Керівник закладу освіти розробляє графік харчування здобувачів освіти. Рекомендовано провести розрахунок максимальної кількості учнів, які можуть одночасно отримувати (на лінії роздачі) та вживати їжу, не порушуючи фізичної дистанції 1 метр. Організація мультипрофільного харчування за типом "шведського столу" та шляхом самообслуговування на період карантину не дозволяється.
23. Функціонування питних шкільних фонтанчиків на території закладу освіти не дозволяється. Питний режим здобувана освіти організовується з допомогою використання індивідуальних ємностей для рідини або фасованої питної продукції.
24. При організації харчування необхідно забезпечити відстань між столами не менше 1,5 м та розміщення за столом не більше 4-х осіб.
25. У разі неможливості забезпечення дітей гарячим харчуванням організація харчування відбувається шляхом роздачі попередньо фасованої харчової продукції відповідно до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591.
26. Усі працівники харчоблоку забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи, одноразовими рукавичками. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника.
27. Після кожного зняття засобів індивідуального захисту (захисних масок одноразових рукавичок) перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.
28. Працівник їдальні, який видає страви або здійснює розрахунок, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту: захисною маскою або респіратором, захисними окулярами або захисним щитком, одноразовими рукавичками.
29. При організації харчування необхідно забезпечити умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни - рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо.
30. З працівниками харчоблоку необхідно провести навчання щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, забезпечити контроль за виконанням цих вимог.
Вимоги до транспорту, який перевозить дітей та працівників до закладу освіти
31. Організатор - перевізник, який здійснює перевезення дітей та працівників до закладу освіти забезпечує:
проведення дезінфекційних заходів у салоні транспортного засобу в кінці робочої зміні;
водіїв засобами індивідуального захисту (із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи на 1 особу), антисептичний засіб для обробки рук;
проведення навчання з питань використання та утилізації засобів індивідуального захисту;
щоденний контроль за станом здоров'я водіїв та проведення температурного скринінгу до початку робочої зміни;
недопуск до роботи осіб з ознаками гострої респіраторної хвороби або підвищеною температурою тіла понад 37,2 °C;
вхід до салону автотранспорту при наявності індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
перевезення пасажирів здійснювати у межах кількості місць для сидіння.
Вимоги до поводження з використаними засобами індивідуального захисту
32. Керівник закладу організовує централізований збір та утилізацію використаних засобів індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), паперових серветок в окремі контейнери/урни (картонні або пластикові), з кришками та поліетиленовими пакетами, наступним чином:
кількість та об'єм (місткість) контейнерів/урн визначається з розрахунку на кількість відвідувачів закладу освіти, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
контейнери рекомендовано встановлювати біля входу в заклади освіти, коридорах та санвузлах;
поліетиленові пакети з контейнерів, у яких зібрано використані засоби індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), необхідно замінювати після заповнення або за графіком, щільно зав'язувати (рекомендується використовувати додатковий пакет для надійності зберігання використаних засобів індивідуального захисту) та наносити маркування ("використані засоби індивідуального захисту");
щоденно здійснювати дезінфекцію контейнерів, картонні контейнери одноразового використання після використання підлягають утилізації.
{Текст взято з сайту МОЗ України http://www.moz.gov.ua}
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
САНІТАРНИЙ РЕГЛАМЕНТ для закладів загальної середньої освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України 25 вересня 2020 року N 2205, який набирає чинності з 01 січня 2021 року
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
• Вимоги цього Санітарного регламенту обов'язкові для врахування при влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти, що будуються та експлуатуються.
• Учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням.
• Засновник (засновники) закладу освіти забезпечує своєчасне проведення ремонтних робіт на території закладу освіти, приміщень та інженерних мереж закладу освіти.
• Усі працівники закладів освіти повинні проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди.
• Працівники, які своєчасно не пройшли обов'язковий медичний огляд, а також ті, що не ознайомлені з цим Санітарним регламентом, до роботи не допускаються.
II. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ НОРМИ ВЛАШТУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
• Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.
• Ями для стрибків заповнюється чистим, без домішок, піском, який перед стрибками необхідно розпушити та вирівняти.
• Стаціонарне фізкультурно-спортивне та ігрове обладнання повинно бути безпечним для здоров'я та життя користувачів, а його використання повинно відбуватися з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності.
• На території закладу освіти заборонені колючі дерева, кущі, рослини з отруйними властивостями, а також гриби.
• Територія закладу повинна бути огороджена.
• На території закладу освіти не повинно бути бездомних тварин.
III. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ ТА ПРИМІЩЕНЬ
• Колір поверхні стелі, стін, меблів навчальних приміщень, фізкультурно-спортивних та інших приміщень, які використовуються в освітньому процесі, повинен бути не яскравих кольорів, допускається наявність яскравих елементів.
• Підлога усіх приміщень повинна мати стійкість до застосування дезінфекційних засобів, бути вологостійкою та не слизькою, не мати щілин, дефектів, механічних пошкоджень.
• 5. У закладах освіти необхідно виокремлювати: контрастними рельєфними лініями - пішохідні зони в приміщенні закладу освіти; контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу, контрастним кольором -ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу; рельєфним покриттям (ворсистим, гумовим тощо) на підлозі - зони підвищеної небезпеки (в їдальнях (харчоблоках), майстернях, лабораторіях).
• У просторі перед сходами необхідно передбачити попереджувальне маркування рельєфним або іншоструктурним покриттям.
• У закладах освіти дозволяється дротове та/або бездротове підключення до мережі Інтернет. При використанні бездротового підключення до мережі Інтернет, Wi-Fi роутери повинні розміщуватися на висоті не менше 2 метрів від підлоги з можливістю їх виключення у позанавчальний час.
Навчальні приміщення
У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2 - 3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного із них.
Навчальні меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до дії мийних та дезінфекційних засобів.
Рекомендовано, щоб розміщення робочих столів учнів було таким, яке забезпечуватиме лівостороннє природне освітлення робочих місць. Допускається кругове або інше розміщення робочих столів учнів за умови забезпечення достатнього рівня освітленості робочих місць учнів.
У разі розміщення робочих столів учнів рядами необхідно розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації з дотриманням таких відстаней:
• між зовнішньою стіною і першим рядом робочих столів учнів 0,6 - 0,7 м; • між рядами двомісних робочих столів учнів) - не менше 0,6 м;
• між III рядом робочих столів учнів і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;
• між переднім робочим столом учнів і демонстраційним столом не менше 0,8 м;
• від передньої стіни з класною дошкою до передніх робочих столів учнів не менше 2,4 - 2,6 м;
• від задніх робочих столів учнів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня -не менше 1,0 м);
• від задніх робочих столів учнів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м; • між столом педагогічного працівника і переднім робочим столом учнів - не менше 0,5 м;
• найбільша відстань останнього місця від класної дошки - 9 м;
• висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7 - 0,8 м, 2 - 4 класів -0,75 - 0,8 м, 5 - 11(12) класів - 0,8 - 0,9 м.
Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
Учні з патологією органу зору (корегованою та/або некорегованою) повинні сидіти за першими робочими столами учнів в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами учнів крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни).
Місця для учнів із особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини.
ПІДБІР МЕБЛІВ
• У кабінетах (лабораторіях) хімії, фізики та біології та відповідних інтегрованих курсів встановлюються спеціальні лабораторні столи, прикріплені до підлоги. Кабінет хімії і лаборантська обладнуються витяжними шафами. Хімічні реактиви повинні зберігатися у сейфі, а спеціальне допоміжне обладнання у шафі, яка замикається на ключ.
• Навчальні майстерні повинні бути ізольованими від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, секціях або в окремих будівлях з гардеробом і санітарним вузлом) та розміщуватися на першому поверсі.
• У майстернях для учнів 10 - 12 років слід використовувати інструменти розміром N 1, для учнів 13 - 15 років - N 2, після 15 років - інструментами для дорослих.
• Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11 - 12 років до 4 кг, 13 - 14 років - до 5 кг, 15 років: хлопчики - 12 кг, дівчатка - 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років - 16,0 і 8,0 кг.
Вимоги до кабінетів інформатики
• Навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп'ютерами повинні мати природне та штучне освітлення.
• Вимоги до комп'ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп'ютерами визначені у Типовому переліку комп'ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2017 року N 1440, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за N 55/31507.
• Протягом навчального заняття, після роботи з комп'ютерною технікою обов'язково повинні виконуватися комплекси вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ гімнастики для очей наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
• Не дозволяється одночасна робота за одним комп'ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку.
• Медичними протипоказаннями до занять учнів з персональною комп'ютерною технікою є: аномалія рефракції, некорегована міопія або гіперметропія, некорегована косоокість, епілепсія.
• Використання друкувальних та (або) копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях дозволяється при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення необхідно провітрити.
Фізкультурно-спортивні приміщення
• У спортивній залі площею до 288 м2 допускається навчальне заняття не більше, ніж 30 учням одночасно. Займатися на спортивних майданчиках, у спортивній залі дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті. Обов'язковою є наочна інформація щодо дотримання в спортивній залі правил техніки безпеки та про режим його прибирання і провітрювання.
• Дозволяється використовувати для навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на відстані до 500 м).
• Підлога повинна бути без дефектів та не слизька.
Санітарні вузли
• У закладах освіти необхідно передбачити внутрішні санітарні вузли з підведенням до умивальників холодної та гарячої проточної води з облаштуванням електрорушників та рідкого мила.
• В туалетних кабінах на відстані 0,1 м від підлоги встановлюють непрозорі двері висотою не менше 1,5 м із замком, що замикається з середини. Кабіни відгороджують одна від іншої непрозорими стінками висотою не менше 1,75 м на відстані 0,1 м від підлоги.
• Санітарні вузли оснащуються диспенсерами з туалетним папером.
• У санітарних вузлах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), які розміщуються на кожному поверсі закладу освіти, слід передбачати спеціально обладнану кабіну для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.
• В закладі освіти слід передбачити санітарний (санітарні) вузол (вузли) для педагогічних працівників, інших (крім учнів) учасників освітнього процесу.
• Санітарні вузли прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів.
IV. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Водопостачання, водовідведення та опалення
• Заклади освіти повинні мати централізовану або автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату.
• Вода, що постачається у заклади освіти, повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
• Заклади освіти обладнуються інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою заклади освіти повинні бути забезпечені впродовж усього року.
• У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для закладу освіти необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з подачею води до приміщень закладу освіти та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на локальні очисні споруди.
Питний режим
• В закладі освіти повинен бути організований питний режим. Організація питного режиму повинна сприяти задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді.
• Кожна дитина за потреби повинна отримати кип'ячену або фасовану воду в індивідуальному посуді.
• У разі облаштування у закладі освіти такої системи водопостачання, з метою приведення питної води до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 засновник (засновники) забезпечує встановлення індивідуальної (колективної) установки (пристрою) доочищення питної води та проведення лабораторного контролю безпечності та якості питної води з періодичністю відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Повітряно-тепловий режим
• Навчальні приміщення провітрюють на перервах за відсутності дітей в приміщеннях. Тривалість провітрювання визначається погодними умовами за наведеною таблицею:
|
Температура повітря на вулиці в градусах Цельсія |
Тривалість провітрювання приміщень (хв.) |
|
|
на малих перервах |
на великих перервах та між змінами |
|
|
від +10 до +6 |
4 - 10 |
25 - 30 |
|
від +5 до 0 |
3 - 7 |
20 - 30 |
|
від 0 до -5 |
2 - 5 |
15 - 25 |
|
від -5 до -10 |
1 - 3 |
10 - 15 |
|
нижче -10 |
1 - 1,5 |
5 - 10 |
• Рекреації провітрюються під час навчальних занять. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.
• У теплу пору року доцільно проводити заняття з прочиненими вікнами в режимі провітрювання.
Вологе прибирання
• Усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади (або захисні решітки), меблі, класні дошки. Вологе прибирання навчальних та навчально-виробничих приміщень проводиться після закінчення останнього навчального заняття, спортивних залів - після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять та занять секцій.
• У процесі самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття.
• Дозволяється залучати до поливу рослин та вологого прибирання поверхонь навчальних приміщень без використання миючих та дезінфікуючих засобів (крім вікон та підлоги) учнів 5 - 11(12) класів. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю педагогічних працівників.
• Тривалість самообслуговування не повинна перевищувати 1 годину на тиждень.
• Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами.
Природне та штучне освітлення
• Усі навчальні приміщення закладів освіти повинні мати природне освітлення.
• Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегріву навчальних приміщень вікна повинні бути облаштовані сонцезахисними засобами (підйомно-поворотні жалюзі, козирки, ролети тощо), які легко очищаються від пилу та миються.
• Забороняється розміщувати на підвіконні навчальних приміщень рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла.
Шум та вібрація
• Рівні шуму у виробничих приміщеннях закладів освіти повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 37.
V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ Вимоги до організації освітнього процесу
• Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються відповідно до статті 10 Закону України "Про повну загальну середню освіту".
• Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти.
• У державних та комунальних закладах освіти розклад занять має забезпечувати послідовність проведення навчальних занять, не допускається встановлення тривалих перерв (більше ніж 30 хвилин) між навчальними заняттями.
• Початок навчального дня не повинен бути раніше 8:00 години, початок занять у другу зміну - не пізніше 14:00 години.
• Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати: у 5 - 11(12) класах - 45 хв. Організація здвоєних навчальних занять і використання інших форм організації освітнього процесу, що впливають на тривалість навчальних занять, допускається за рішенням педагогічної ради закладу освіти та повинні відповідати віковим особливостям дітей.
Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять
• Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.
• Навчальні заняття, що вимагають значного розумового напруження для учнів 5 - 11(12) класів - на 2 - 4 навчальних заняттях.
• Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.
• Розподіл навчального навантаження протягом тижня встановлюють таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні до розкладу закладу освіти вносять навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
• Вивчення нового матеріалу, виконання завдань для підсумкового оцінювання найкраще проводити на II - IV навчальному занятті посеред тижня.
• Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.
Допустима сумарна кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів*
Допустима сумарна кількість годин інваріантної і варіативної частин Класи навчального плану (навчальних занять)
5-денний навчальний тиждень 6-денний навчальний тиждень
1 20,0 22,5 2 22,0 23,0 3 23,0 24,0 4 23,0 24,0 5 28,0 30,0 6 31,0 32,0 7 32,0 34,0 8 33,0 35,0 9 33,0 36,0
10 - 12 33,0 36,0
* Введення 5-ти або 6-ти денного робочого тижня для учнів усіх типів закладів освіти здійснюється при дотриманні відповідного гранично допустимого навантаження та за умови роботи закладу не більше ніж у дві зміни.
• Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1 - 4-х класів рекомендується не менше 15 хв., 5 - 11(12) класів - не менше 10 хв., великої перерви - 30 хв. (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хв., після другого та третього навчальних занять - для учнів 1 - 4-х класів, після третього та четвертого навчальних занять - для учнів 5 - 11(12) класів. У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хв. для активного відпочинку.
• Під час щонайменше однієї з перерв необхідно організувати умови для харчування та активного відпочинку учнів, рекомендовані прогулянки на відкритому повітрі. У групах подовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче 10° C).
• Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів.
• Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 - 5 класах та 1,5 години у 6 - 9 класах, 2 години - у 10 - 11(12) класах. Учням 1 - 2 класів не рекомендуються обов'язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.
Вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання
• При використанні технічних засобів навчання (далі - ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 1 класів - не більше 10 хвилин; для учнів 2 - 4 класів -не більше 15 хвилин; для учнів 5 - 7 класів - не більше 20 хвилин; для учнів 8 - 9 класів - 20 - 25 хвилин; для учнів 10 -11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10 - 11(12) класів - не більше 25 - 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 - 20 хвилин на другому навчальному занятті.
• Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастки для очей. Комплекси відповідних вправ наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
I. Комплекс вправ гімнастики для очей
• 1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 - 5 разів.
• 2. Міцно заплющити очі (рахуючи до 3), розплющити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
• 3. Витягнути праву руку вперед. Стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вліво і вправо, вгору і вниз вказівного пальця витягнутої руки. Повторити 4 - 5 разів.
• 4. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів.
• У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само у лівий бік. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
II. Примірний комплекс вправ з рухової активності (РА)
РА для покращення мозкового кровообігу
• 1. Вихідне положення (в. п.) - сидячи на стільці, 1 - 2 - відвести голову назад і плавно нахилити назад, 3 - 4 - голову нахилити вперед, плечі не піднімати. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.
• 2. В. п. - сидячи, руки на поясі, 1 - поворот голови направо, 2 - в. п., 3 - поворот голови наліво, 4 - в. п. Повторити 6 - 8 разів. Темп повільний.
• 3. В. п. - стоячи або сидячи, руки на поясі, 1 - махом ліву руку занести через праве плече, голову повернути наліво, 2 - в. п., 3 - 4 - теж правою рукою. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.
РА для зняття стомлення з плечового поясу та рук
• 1. В. п. - стоячи або сидячи, руки на поясі, 1 - праву руку вперед, ліву вгору, 2 - перемінити положення рук. Повторити 3 - 4 рази, потім розслаблено опустити вниз і потрясти кистями, голову нахилити вперед. Темп середній.
• 2. В. п. - стоячи або сидячи, кисті тильним боком на поясі, 1 - 2 - звести лікті вперед, голову нахилити вперед, 3 - 4 - лікті назад, прогнутися. Повторити 6 - 8 разів, потім руки вниз і потрясти розслаблено. Темп повільний.
• 3. В. п. - сидячи, руки вгору, 1 зжати кисті в кулак, 2 - розжати кисті. Повторити 6 - 8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.
РА для зняття стомлення з тулуба
• 1. В. п. - стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 - різко повернути таз направо, 2 - різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс оставити нерухомим. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• 2. В. п. - стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 - 3 - кругові рухи тазом в один бік, 4 - 6 - теж у інший бік, 7 -8 - руки вниз і розслаблено потрясти кистями. Повторити 4 - 6 разів. Темп середній.
• 3. В. п. - стійка ноги нарізно, 1 - 2 - нахил вперед, права рука сковзає вздовж ноги вниз, ліва, згинаючись, вздовж тіла вгору, 3 - 4 - в. п., 5 - 8 - теж в інший бік. Повторити 6 - 8 разів. Темп середній.
• РА загального впливу комплектуються з вправ для різних груп м'язів з урахуванням їх напруження в процесі діяльності.
Комплекс вправ РА для молодших школярів на навчальних заняттях з елементами письма
• 1. Вправа для покращення мозкового кровообігу. В. п. - сидячи, руки на поясі. 1 - поворот голови направо, 2 - в. п., 3 - поворот голови наліво, 4 - в. п., 5 - плавно нахилити голову назад, 6 - в. п., 7 - голову нахилити вперед. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.
• 2. Вправа для зняття стомлення з мілких м'язів кисті. В. п. - сидячи, руки підняти вгору, 1 - стиснути кисті в кулак, 2 - розтиснути кисті. Повторити 6 - 8 разів, потім руки розслаблено опустити вниз і потрясти кистями. Темп середній.
• 3. Вправа для зняття стомлення з м'язів тулуба. В. п. - стійка ноги нарізно, руки за голову, 1 - різко повернути таз направо, 2 - різко повернути таз наліво. Під час поворотів плечовий пояс оставити нерухомим. Повторити 4 - 6 разів. Темп середній.
• 4. Вправа для мобілізації уваги. В. п. - стоячи, руки вздовж тулуба, 1 -праву руку на пояс, 2 - ліву руку на пояс, 3 - праву руку на плече, 4 -ліву руку на плече, 5 - праву руку вгору, 6 - ліву руку вгору, 7 - 8 -хлопки руками над головою, 9 - опустити ліву руку на плече, 10 -праву руку на плече, 11 - ліву руку на пояс, 12 - праву руку на пояс, 13 - 14 - хлопки руками по стегнах. Повторити 4 - 6 разів. Темп - 1 раз повільний, 2 - 3 рази - середній, 4 - 5 - швидкий, 6 - повільний.
VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ХАРЧУВАННЯ Вимоги до влаштування приміщень
• Для дотримання правил особистої гігієни учнями в приміщенні їдальні, буфету або перед ним встановлюються умивальники із розрахунку один на 40 місць. Поряд з умивальниками встановлюються диспенсери з рідким милом та паперовими рушниками (або електрорушники).
• Відстань між обідніми столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути не менше 200 см; між рядами обідніх столів 100 см; між обідніми столами і стіною 40 см.
• Обідні столи щодня миються гарячою водою з кальцинованою содою та милом або іншими миючими засобами, дозволеними до використання відповідно до
• законодавства, а після кожного прийому їжі протирають вологими і чистими серветками.
• Забороняється використовувати пощерблений, емальований, алюмінієвий столовий посуд і пластмасовий столовий посуд багаторазового використання.
• Прибирання приміщень проводиться при відчинених фрамугах (вікнах).
• Забороняється використання приміщень їдалень (харчоблоку), роздаткових, буфетів не за призначенням.
Організація харчування
• Засновник (засновники), керівник закладу освіти та суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчування зобов'язані забезпечити учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею відповідно до норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
• Керівник закладу освіти та медичний працівник здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до закладу освіти, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), буфеті, фактичним виконанням меню за меню-розкладом, що містять кількісні дані про рецептуру страв.
• У закладах освіти організовуються умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, у тому числі з непереносимістю глютену та лактози.
I. Вимоги до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам у буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
1. Бутерброди:
• 1) на основі житнього хліба або цільнозернового хліба з житнього, пшеничного та змішаного борошна, або безглютенового хліба;
• 2) з сиром твердим, крім плавленого сиру, яйцями, з вершковим маслом, зеленню, свіжими або сухими прянощами, з переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;
• 3) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 - 10 цього розділу;
• 4) без солі і соусів, включаючи майонез, крім кетчупу, для виробництва якого використано не менше 120 г помідорів для отримання 100 г готового продукту;
• 5) харчові продукти для приготування бутербродів містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту, без додавання підсолоджувачів;
2. Хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені на основі житнього або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного, або безглютенового борошна:
• 1) з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;
• 2) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 - 10 цього розділу;
• 3) при приготуванні хлібо-булочних та борошняних кулінарних виробів у тісто додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту;
• 4) без додавання підсолоджувачів.
3. Салати в порційній упаковці:
• 1) з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8, 9 цього розділу;
• 2) з яйцями, сиром твердим, крім плавленого сиру, або з молочними продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 6 цього розділу, із зерновими продуктами, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 7 цього розділу, або з бобовими продуктами, сушеними овочами та фруктами або горіхами та насінням, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті 10 цього розділу, з олією, зеленню або свіжими та/або сухими прянощами;
• 3) салати повинні бути приготовані безпосередньо в день вживання;
• 4) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г готової страви.
4. Молоко пастерізоване та/або стерилізоване без додавання цукрів і підсолоджувачів.
5. Напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю:
• 1) які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів;
• 2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів.
6. Молочні продукти: йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир кисломолочний або продукти на основі сої, рису, вівса, горіхів або мигдалю:
• 1) що містять не більш 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту; • 2) без додавання підсолоджувачів;
• 3) що містять не більш 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту; • 4) сир кисломолочний з масовою часткою жиру не менше 5 %. 7. Зернові продукти:
• 1) без підсолоджувачів;
• 2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл харчових продуктів, за винятком хліба, в якому вміст солі не перевищує 0,45 г на 100 г готового продукту;
• 3) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту. 8. Овочі:
• 1) в свіжому та переробленому вигляді, крім сушених овочів; • 2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;
• 3) перероблені овочі із низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;
• 4) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;
• 5) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.
9. Фрукти:
• 1) в свіжому і переробленому вигляді, крім сушених фруктів; • 2) без додавання цукрів і підсолоджувачів;
• 3) приготовлені для безпосереднього вживання в їжу;
• 4) можуть бути фасовані як одна окрема упаковка або поділені на порції.
10. Сушені овочі, фрукти та ягоди, горіхи, насіння:
• 1) без додавання цукрів і підсолоджувачів, без солі та жиру;
• 2) очищені та фасовані в окремій упаковці, вага якої не перевищує 50 г.
11. Фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки: • 1) без додавання цукрів і підсолоджувачів;
• 2) з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту.
12. Вода питна негазована в споживчій упаковці. 13. Напої, виготовлені на місці:
• 1) чай, чай фруктовий, компоти, узвари, напої з обсмаженого зерна (ячменю, жита) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;
• 2) без додавання цукрів або підсолоджувачів.
II. Вимоги до організації харчування та харчових продуктів, які використовуються для харчування в закладах освіти:
1. Харчування дітей та молоді повинно відповідати таким вимогам:
• 1) щоденне харчування повинно бути різноманітним і включати харчові продукти, які відносяться до різних груп;
• 2) харчування (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) включає в себе харчові продукти таких груп: зернові продукти та/або картоплі, фруктів та/або овочів, молока та/або молочних продуктів, м'яса, риби, яєць, горіхів, бобових, насіння, а також жирів;
• 3) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування.
• Разовість харчування встановлюється закладом освіти залежно від віку здобувачів освіти, типу закладу освіти та особливостей організації освітнього процесу в закладі освіти;
• 4) калорійність сніданку становить близько 25 - 30 %, обіду близько 30 - 35 % від добової потреби в енергії, відповідно до норм харчування, середня норма розраховується з урахуванням вимог вікової групи учнів;
• 5) кулінарні страви та вироби реалізуються в день приготування з дотриманням вимог до умов зберігання та термінів реалізації.
2. Харчування в закладах освіти повинно здійснюватися за умови дотримання таких вимог до основних груп харчових продуктів:
1) Зернові продукти та/або картопля (перероблена):
а) повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту;
б) мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;
в) містити не більше 10 г жиру на 100 г готового продукту;
г) сніданок, обід і вечеря мають включати щонайменше одну порцію цієї категорії;
д) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії;
е) передбачити не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів на тиждень;
є) смаження повинно здійснюватися з використанням рафінованої олії, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів.
2) Овочі:
а) свіжі або перероблені;
б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;
в) у разі переробки - мати низький вміст натрію/солі, тобто містити не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту, за винятком продукції, що підлягає природному бродінню, таких як квашена капуста та інші овочеві квашені продукти;
г) сушені овочі без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру;
д) щоденно сніданок, обід та вечеря повинні включати не менше однієї порції овочів;
е) сніданок, обід та вечеря містять по три або більше порцій свіжих овочів на тиждень;
є) протягом тижня харчування повинно включати три або більше різновидів страв з цієї категорії.
3) Фрукти та ягоди:
а) свіжі чи перероблені;
б) без додавання цукрів і підсолоджувачів;
в) сушені фрукти та ягоди без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також солі та жиру;
г) сніданок або вечеря та обід містять не менше однієї порції фруктів на день;
д) повинно бути три або більше різновидів страв з цієї категорії харчових продуктів на тиждень.
4) Овочі та фрукти:
а) протягом дня харчування повинно включати сукупно п'ять порцій на день, одну порцію можна замінити на пастеризований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів в об'ємі, що не перевищує 200 мл (наприклад: на сніданок -одна порція овочів та одна порція фруктів; на обід - одна порція овочів та одна порція фруктів; на вечерю - одна порція овочів);
б) слід дотримуватись співвідношення: три порції овочів на дві порції фруктів;
5) М'ясо (крім водоплавної птиці) охолоджене, риба морська, яйця (крім водоплавної птиці), горіхи, бобові та насіння:
а) горіхи та насіння повинні бути без додавання цукрів та підсолоджувачів, а також солі та жиру, синтетичних ароматизаторів та підсилювачів смаку;
б) при одноразовому харчуванні раціон повинен включати принаймні дві порції м'яса, одну порцію яєць та риби на тиждень;
в) риба повинна готуватись принаймні один раз на тиждень;
г) для смаження страв з риби та м'яса використовують рафіновану рослинну олію, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менше 40 % поліненасичених жирів;
д) дозволено не більше ніж одну порцію смаженої їжі з цієї категорії харчових продуктів протягом навчального тижня з понеділка по п'ятницю, та при 6-денному та 7-денному харчуванні - не більше двох порцій смаженої їжі на тиждень;
6) Харчові жири: рослинна олія, вершкове масло:
а) рафінована олія, що містить більше 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів;
б) вершкове масло, що містить не менше ніж 72 % молочного жиру.
7) Молоко та молочні продукти:
а) молоко та молочні продукти (йогурт, кефір, ацидофільне молоко, сир твердий, сир м'який та сир кисломолочний, сметана), а також страви з них повинні містити не більше 10 г цукрів на 100 г/мл готового продукту;
б) при одноразовому харчуванні повинна бути щонайменше одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви;
в) в залежності від разовості харчування в закладі освіти повинно бути три різноманітні порції молока або молочних продуктів, або молочних страв на день
(наприклад: на сніданок - одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на обід - одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви; на вечерю - одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви);
г) сир кисломолочний повинен бути з масовою часткою жиру не менше 5 %, сметана - не менше 15 %. 8) Напої:
а) вода питна негазована;
б) напої на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю:
які містять не більше 10 г цукрів на 100 мл готового продукту, без додавання підсолоджувачів;
з низьким вмістом натрію/солі, тобто які містять не більше 0,12 г натрію або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;
в) фруктові, овочеві та фруктово-овочеві пастеризовані соки: 1 порція не повинна містити більше ніж 200 мл соку;
без додавання цукрів і підсолоджувачів;
з низьким вмістом натрію/солі, тобто містить не більше 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г або на 100 мл готового продукту;
г) напої, виготовлені на місці без додавання цукрів або підсолоджувачів:
чай, чай фруктовий, компот, узвар, напої на основі обсмаженого зерна (ячмінь, жито) та цикорію, какао з молоком, какао з напоями на основі сої, рису, вівса, кукурудзи, гречки, горіхів або мигдалю;
д) використовуються без додавання цукрів і підсолоджувачів, а також без енергетичних стимулюючих речовин таких як таурин, гуарана і кофеїн.
9) Інші продукти: а) сіль:
в процесі приготування їжі слід використовувати йодовану сіль; сіль не повинна використовуватись після приготування їжі;
щоденне споживання солі при п'ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1 - 4 класів та 5 г на день для учнів 5 - 11(12) класів. Кількість солі розраховується еквівалентно кратності прийомів їжі та кількості страв на один прийом їжі, наприклад, 1 г на сніданок та 2 г на обід;
б) зелень та/або прянощі, свіжі та/або сушені, повинні бути без додавання солі;
в) хлібо-булочні вироби, борошняні кулінарні вироби з тіста печені, на основі житнього та/або цільнозернового житнього, пшеничного та змішаного або безглютенового борошна:
з сиром твердим, крім плавленого сиру, сиром кисломолочним, яйцями, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі;
з овочами та/або фруктами, зазначеними у пунктах 8 - 10 розділу I цього додатку;
при приготуванні додається не більше 5 г цукрів та 0,45 г солі на 100 г готового продукту;
харчові продукти, що використовуються для начинок містять не більше 10 г цукрів на 100 г готового продукту;
без додавання підсолоджувачів;
г) супи, соуси, страви, приготовані виключно з інгредієнтів рослинного або тваринного походження без використання харчових концентратів;
д) при приготуванні страв дозволено додавати не більше 5 г цукрів на 100 г готового продукту;
е) страви повинні містити не більше 10 г жиру на 100 г/мл готового продукту.
Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;
2. вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;
3. м'ясні продукти промислового та кулінарного виробництва; 4. рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
5. продукти (в т. ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;
6. продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів);
7. непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;
8. непастеризовані соки;
9. рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;
9. газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої; 10. кава та кавові напої;
11. гриби;
12. продукція домашнього виробництва.
Вимоги до організації харчування дітей з особливими дієтичними потребами, включаючи харчову алергію та непереносимість окремих харчових продуктів або речовин
1. Особливі дієтичні потреби учнів закладів освіти підтверджуються медичною довідкою, що видана сімейним лікарем чи педіатром, де зазначено особливі дієтичні потреби учня із встановленням відповідного діагнозу.
2. Індивідуальне харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинно бути організоване з урахуванням рекомендацій щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв зазначених у медичній довідці.
3. Енергетична та поживна цінність харчування для учнів з особливими дієтичними потребами повинна відповідати віковим та статевим нормам та
повинна бути забезпечена адекватною заміною тих харчових продуктів, напоїв та страв, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
VII. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК ТА ЗАСАД ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
• Заклади освіти повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників, та можуть бути укомплектовані лікарями-психологами.
• Учні підлягають медичним оглядам відповідно до Схеми періодичності обов'язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
• Періодичні огляди на педикульоз здійснюються медичним працівником.
• Формування гігієнічних знань, умінь і навичок учнів, засад здорового способу життя забезпечується закладами освіти у рамках освітнього процесу відповідно до державних стандартів освіти, а також із залученням медичних працівників і батьків, інших законних представників учнів.
З повним текстом документу можна ознайомитись за наступним посиланням https://nus.org.ua/news/zatverdyly-novyj-