Графік роботи

вихователів пришкільного інтернату

Долинського ліцею «Інтелект»

на перший семестр 2023-2024 н.р.

Режим роботи  пришкільного інтернату Долинського ліцею «Інтелект»

На 2023-2024 н.р.

8 простих вправ для поліпшення зору

Сьогодні майже кожен одинадцятий українець скаржиться на погіршення зору. Попри сумну статистику засмучуватися не варто, адже поліпшити здоров'я очей цілком реально. Розбираємося, як покращити зір за допомогою простої зарядки для очей.

У світі цифрових технологій людині стає все складніше зберегти гостроту зору протягом всього життя. Факторів, що впливають на стан наших очей, безліч. Це і неідеальна екологія, неправильне харчування, робота, пов’язана з постійною напругою очей. Особливо негативно на зорі позначається довга робота за комп’ютером, перегляд телебачення, заняття рукоділлям (вишивання, бісер), читання тощо.

Поширені причини порушення зору

Основною причиною порушення зору є генетика. Проте ми самі можемо спровокувати генетичне погіршення зору або посилити захворювання. Що й вдало робимо, зловживаючи гаджетами. Так, без комп’ютера чи ноутбука сьогодні не уявити жодної офісної роботи. Проте ми часто додаємо очам напруження, проводячи вихідні чи вечори за комп’ютерними іграми, переглядом серіалів чи сидячи в соцмережах. Особливо небезпечно це для тих людей, в кого вже зафіксовано порушення – їхній зір стрімко погіршується.
Пасивний спосіб життя, надмірна вага також є причиною порушення зору, адже це підвищує ризик виникнення хронічних хвороб, які в майбутньому можуть привести до втрати зору.
Стреси, надмірне фізичне навантаження негативно впливають на людський організм і на фоні генетичної схильності теж можуть спровокувати погіршення зору.

Основні проблеми зі здоров’ям очей

Найбільш розповсюдженими проблемами, пов’язаними зі здоров’ям очей, вважають далекозорість та короткозорість (міопія), «ліниве око», астигматизм. У людей старшого віку часто розвивається катаракта.

Короткозорість (міопія) та далекозорість

Далекозорість – це коли предмети вдалечині людина бачить краще, ніж те, що знаходиться прямо перед нею. Далекозорість зазвичай розвивається з віком, але буває і вродженою.

Короткозорість, або міопія, – протилежне явище до далекозорості: зблизька людина бачить зображення чітко, а предмети, котрі розташовані вдалечині – розмито. Саме короткозорість є основним порушенням зору в людей, молодших за 45 років. Вона передається генетично чи розвивається внаслідок надмірного напруження очей.
Розвиток міопії й далекозорості можна попередити чи затримати за допомогою регулярної гімнастики для очей.

 «Ліниве око»

Саме так науковці прозвали цю хворобу внаслідок того, що одне око бачить краще за інше. Хвороба підступна, на ранніх етапах її складно виявити через здатність одного ока компенсувати втрату різкості на іншому. Це захворювання з’являється у дитячому віці. 

Астигматизм

При астигматизмі зображення фокусується перед сітківкою ока або позаду неї. Через це людина бачить зображення не чітко, без фокусу. Хвороба вроджена, але може з’явитися внаслідок травми ока.

Катаракта

Людина втрачає гостроту зору, з’являється помутніння, особливо при поганому освітленні. Ця хвороба вважається набутою, тому тільки регулярні візити до лікаря-офтальмолога зможуть попередити появу або виявити її на ранніх етапах та провести лазерне хірургічне втручання.

Як подбати про зір?

Попередити хворобу або поліпшити загальний стан допоможуть прості поради.

Більше часу надворі

В австралійському місті Сіднеї було проведено дослідження за участю 1700 дітей у віці від 6 до 12 років. Було встановлено, що чим більше часу дитина проводить на вулиці, тим менше ризик розвитку в неї міопії. Автори дослідження вважають, що користь від перебування на вулиці пов’язана не стільки з необхідністю дивитися вдалину, скільки з впливом денного світла на глибину різкості й на здатність чітко фокусувати зір. Вчені навіть припустили, що більш довге перебування на світлі сприяє виробленню допаміну, який може потім вплинути на ріст очного яблука.

Навіть якщо ви більше не дитина, перебування на свіжому повітрі й активний спосіб життя не тільки поліпшить ваше самопочуття, але й попередить виникнення хронічних захворювань, в тому числі й очних. Фізична активність посилює кровообіг, у результаті чого всі необхідні мікроелементи живлять сітківку й очний нерв, що сприяє збереженню зору.

Скажіть «ні» гаджетам — хоча б ненадовго

Проводьте менше часу за гаджетами. Встановіть додаток до свого смартфону, що контролюватиме час, який ви проводите в соціальних мережах. Намагайтеся не дивитися на екран комп’ютера, телевізора або смартфона не менше ніж за 2 години до сну.

Робіть гімнастичні вправи для очей

Гімнастика для очей точно необхідна тим, хто страждає на короткозорість і далекозорість і тим хто має спадкову схильність до втрати зору. Також фізичні вправи для очей варто робити, коли ви відчуєте втому та перенапругу зорового нерву, наприклад, під час тривалої роботи за комп’ютером чи перегляду телевізора.
Вправи для поліпшення зору протипоказано робити після операції на очах; при відшаруванні сітківки; якщо у вас сильна короткозорість.

Топ-5 вправ для покращення зору

Натиски на повіки

Обережно доторкніться кінчиками пальців до повік та злегка притисніть, потримайте до 5 секунд,  відпустіть. Виконуйте вправу від 5 до 10 разів.

Погляд зі сторони в сторону

Сядьте прямо та відведіть погляд вліво, затримайте погляд на декілька секунд, а потім подивіться направо, так само зафіксуйте погляд на декілька секунд. Виконуйте вправу 10 раз. Під час цієї вправи не затримуйте дихання та не забувайте моргати після кожного разу.

Здивування

Спробуйте відтворити здивований погляд. Розкрийте очі максимально широко, як тільки зможете, а потім міцно замружте очі. Повторіть 10 раз.

Малюйте геометричні фігури

Сядьте прямо. Сфокусуйтесь на вправі та почніть очима малювати геометричні фігури справа наліво, зліва направо. Намагайтесь намалювати від 2 до 5 геометричних фігур. Після кожної фігури моргайте. Виконайте вправу 5 разів.

Заминка

Після виконаних вправ необхідно розслабити м’язи ока. Тому сядьте прямо та закрийте очі на декілька хвилин. Під час виконання цієї вправи можна медитувати. Тримайте очі закритими від 5 до 8 хвилин.
Вправи необхідно виконувати від 2 до 4 разів на день.

Вправи для очей під час роботи з комп’ютером

Якщо ви більше 8 годин проводите за монітором комп’ютера, не забувайте про розминку для очей кожні 20-30 хвилин.

Зігрівання очей руками

Ця вправа допоможе відновитися після довготривалої роботи ваших очей. Сядьте так, аби ви мали змогу поставити лікті на тверду поверхню. Потріть долоні, щоб вони стали гарячими, покладіть їх на повіки. Тримайте очі закритими від однієї хвилини до п’яти.

Вправа «20-20-20»

Кожні 20 хвилин дивіться на 20 метрів удалечінь протягом 20 секунд. Ця швидка вправа допоможе зменшити напругу очей.

Кліпайте!

Кліпайте швидко, аби природньо змастити очі та запобігти сухості та почервонінню очей.
А як хочете відновитись кліпайте повільно, а потім зімкніть очі та продовжте вправу.

Виконуйте ці прості вправи, як тільки-но відчуваєте втому очей або під час втрати концентрації. Робіть вправи до 5 разів на день.
При дотриманні простих правил ви ніколи не втратите можливість бачити світ у повному обсязі. Тож піклуйтесь про здоров’я щодня та не лінуйтесь робити корисні вправи для очей.

 День вишиванки.
Це не офіційне свято, яке почали святкувати від 2006 року.

Ідею цього дня запропонувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, яку надихнув студент Ігор Житарюк, який часто ходив на пари в університет у вишиванці, навіть не на свята.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. А вже через декілька років свято набуло всеукраїнського рівня.

В цей день треба одягнути вишиванку і прийти на роботу чи просто прогулятися в ній по вулиці, виклавши фото в традиційному українському вбранні в соцмережі.

Яке православне свято
Сьогодні православна церква відзначає день пам’яті Іоанна Богослова. Це свято вважається одним з найзагадковіших в православному календарі. Церква назвала Івана Богословом за божественні одкровення, які він приніс в світ.

21 травня Іоанн Богослов у віці сто років зібрав навколо себе своїх учнів, забрався у могилу і наказав засипати себе землею. Коли через декілька днів могилу розкопали, там нікого не було.

Кожен рік, у цей день, з могили виступає невелика цівка дивного праху, який зцілює хвороби.

Варто зазначити, що Іоанн Богослов - це історична особистість. Датування хронік підтверджує, що він жив у кінці першого століття нашої ери.

Православні християни вірять, що молитва до Іоанна може врятувати від отруєння, адже коли його хотів отруїти римський імператор, на апостола отрута не подіяла і він залишився неушкодженим.

Які традиції на свято
Цей день потрібно проводити за благами діяннями. Якщо немає можливості відвідати церкву, треба помолитись вдома.


Народні прикмети на 21 травня
Якщо дощовий день, то це до врожаю грибів.
Рясно цвіте черемха – літо буде мокре.
Місяць 21 травня вкритий серпанком – скоро погода погіршиться.
Якщо вечірнє небо червоне, то це на гарну погоду.
Хмари в одну купу збиваються – чекай негоди.
Заганяй кобилицю і землю готуй під пшеницю.
Якщо побачив веселку ввечері, то це до погожого дня.
Якщо побачив три веселки, то це до вітру.
Іменини
В цей день відзначають День ангела: Арсеній, Іван та Станіслав. 



Всесвітній день бджіл. 
Історія свята і цікаві факти про бджіл і мед

Останнім часом бджоли виявилися під загрозою вимирання. Їхньому захисту присвячений Всесвітній день бджоли, який відзначають 20 травня, починаючи з 2018 року.

Бджоли - маленькі комахи, які несуть людству величезну користь і в той же час мають потребу в захисті і турботі. Більшість основних сільськогосподарських продовольчих культур потребує бджіл та інших запильниках. У всьому світі вимирання бджіл є актуальною проблемою. Дізнайтеся в нашому матеріалі, як вчені планують захистити цих корисних комах.

Всесвітній день бджіл: дата свята

Щорічне святкування Всесвітнього дня бджіл покликане допомогти привернути широку увагу ролі бджіл у підтримці здоров'я людини і планети і до численних загроз, з якими бджоли зіткнулися в наші дні. Це свято відзначають з 2018 року, коли Генеральна Асамблея ООН проголосила 20 травня Всесвітнім днем бджіл.

Дата була обрана на честь дня народження основоположника сучасного бджільництва Антоні Янши 20 травня 1734 року. Він походив із родини словенських бджолярів, а бджільництво в цій країні здавна було важливим сільськогосподарським промислом.

Чому важливо захищати бджіл

Бджоли вважаються третіми за рахунком корисними тваринами після корів і свиней. Вони грають важливу роль в харчуванні людини - бджоли запилюють більшу частину плодоовочевих культур і сприяють збереженню біорізноманіття в природі. Однак, вчені спостерігають в різних регіонах світу тенденцію скорочення популяції бджіл. Серед основних причин вимирання бджіл - монокультури і використання пестицидів у сільському господарстві.

У квітні 2018 року Німеччина підтримала рішення Європейського Союзу щодо заборони шкідливої групи пестицидів, неонікотиноїдів, яку використовують для обробки грунту. Зараз ведуться дискусії з приводу заборони ще одного засобу захисту від шкідників під назвою гліфосат.

Фото: Matthew T Rader / Unsplash

Цікаві факти про бджіл:

• Бджола - єдина комаха, яка виробляє їжу, яку людина може вживати в їжу без додаткової обробки.

• Бджоли запилюють більше 170 видів рослин.

• Бджола запилює від 50 до 100 кольорів за один виліт за медом.

• Медоносна бджола повинна з'їсти близько семи або навіть дев'яти кг меду, щоб зробити 450 г бджолиного воску.

• Медоносні бджоли спілкуються один з одним за допомогою своєрідних «танців» - так вони передають напрям і відстань до квітів.

• Середньостатистична бджола здатна зробити тільки 1/12 частини чайної ложки меду за все життя.

• Вважається, що бджоли існують на землі 15 млн років, оскільки бджолу знайшли застиглою усередині бурштину.

• Бджоли мають суспільний тип існування: вони живуть колоніями, або сім'ями, де є одна самка - бджолина матка або королева, яка відповідає за репродукцію, трутні (самці, які спаровуються з молодими матками) і десятки тисяч робочих бджіл. Розпад сім'ї призводить до неминучої загибелі бджіл - адже самотужки комахи існувати не можуть.

• Збереження бджіл - це збереження біорізноманіття на планеті. У світі налічується понад 20 000 видів бджіл.

• У Німеччині існує мода на утримання бджіл в міських умовах: деякі молоді жителі міст ставлять бджолині будиночки прямо на своїх балконах.

Інші свята: коли відзначають день пасічника

Свято було засновано в Україні 1997 року указом президента Леоніда Кучми. Воно відзначається щорічно 19 серпня.

В цей же день православні християни відзначають Преображення Господнє або Яблучний Спас. У цей день за традицією в церквах освячують яблука та мед.

Фото: Amelia Bartlett / Unsplash

Бджільництво в Україні

У Києві знаходиться Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича, в якому працюють відділи апітерапії (Розробки медпрепаратів для бджіл), економіки, стандартизації, селекції. Там був винайдений розбірний рамковий вулик. Він дозволив відкачувати мед з вулика, не руйнуючи стільники і не вбиваючи бджіл, як це доводилося робити раніше.

Також існує Спілка пасічників України.

У світі налічується 48 типів бджолиних сімей, при цьому кожна сьома тонна світового меду - українська. На пасіках країни сьогодні «Працює» близько п'яти мільйонів бджолиних сімей.

Цікаві факти про мед :

• Бджолі потрібно облетіти 46 тисяч кілометрів, щоб зібрати 100 г меду - це приблизно довжина екватора.

• У меді міститься багато фруктози, яка відмінно допомагає виводити з організму алкоголь.

• Тепло вбиває корисні властивості меду, тому нагрівати його не варто.

• Термін «медовий місяць» прийшов в сучасну мову з давніх обрядів, коли було прийнято, що в перший місяць молодята повинні були обов'язково їсти мед і пити медові напої.

• У Словенії розвинений «апітурізм» - маршрути для любителів меду - цю країну називають країною бджіл, бджолярів і «медової любові». Маршрут об'єднує зелену природу, туристичні садиби і відкритих до спілкування сертифікованих бджолярів.

Список літератури, яку можна читати під час карантину та на літніх канікулах

5 клас

Легенди:

«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

Народні перекази:

«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».

Літературні казки:

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис»,

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»,

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»,

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Загадки:

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».

Літописні оповіді:

«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав уладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі».

Світ природи:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»,

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах»,

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»,

Євген ГУЦАЛО. «Лось»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»,

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець».

6 клас

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/

Пригоди і романтика:

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

7 клас

Суспільно-побутові пісні:

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Коломийки: «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».

Про минулі часи:

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», Тополя», «Як умру, то поховайте…»,

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…»,

Андрій Чайковський. «За сестрою»,

Григір ТЮТЮННИК. «Климко».

«Ти знаєш, що ти — людина»:

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб»,

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»,

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»,

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»,

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений».

«Ми — українці»:

Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»),

Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість»,

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»,

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю»

8 клас

Українські історичні пісні:

«Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить».

Усна народна творчість:

Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».

Українські народні думи:

«Маруся Богуславка»,

Світ української поезії:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»,

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»,

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»,

Василь ГОЛОБОРОДЬКО. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».

Національна драма:

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч»,

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»,

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»,

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути».

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»,

Юрій Винничук. «Місце для дракона».

Український гумор:

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».

9 клас

Родинно-побутові пісні:

«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».

Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».

Давня література:

Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».

Нова українська література:

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».

Література українського романтизму:

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,

Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,

Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Не зaхвати солодкого зомління…»,

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «Кайдашева сім’я».

10 клас

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Облога Буші»,

Борис ГРІНЧЕНКО. «Каторжна»,

Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило».

Українська література 1910-х років:

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,

Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Земля»,

Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,

Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»,

Микола ВОРОНИЙ. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»,

Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

11 клас

Українська література 1920-1930 рр.:

Павло ТИЧИНА. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»,

Євген ПЛУЖНИК. «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»,

Микола ЗЕРОВ. «Київ − традиція»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»,

Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Я (Романтика)»,

Юрій ЯНОВСЬКИЙ. «Шаланда в морі», «Дитинство»,

Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ. «Місто»,

Остап ВИШНЯ. «Моя автобіографія», «Сом»,

Микола КУЛІШ. «Мина Мазайло».

Література в західній україні:

Богдан-Ігор АНТОНИЧ. «Зелена євангелія», «Різдво»,

Осип ТУРЯНСЬКИЙ. «Поза межами болю».

Еміграційна література:

Євген МАЛАНЮК. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»,

Іван БАГРЯНИЙ. «Тигролови».

Українська література 1940−1950 рр.:

Олександр ДОВЖЕНКО. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:

Василь СИМОНЕНКО. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…»,

Дмитро ПАВЛИЧКО. «Два кольори»,

Іван ДРАЧ. «Балада про соняшник»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»,

Ліна КОСТЕНКО. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай»,

Василь СТУС. «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Проза другої половини ХХ ст.:

Олесь ГОНЧАР. «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»),

Григір ТЮТЮННИК. «Три зозулі з поклоном»,

Валерій ШЕВЧУК. «Дім на горі».

Українська історична проза:

Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ. «Диво».

Ви, напевно, неодноразово чули, як піклуватися про своє тіло та кожну його систему. Але як багато ви думаєте про свій здоровий зір?

Більшість порад щодо догляду за зором обмежується фразами: “Не дивіться телевізор занадто часто” або “Не користуйтесь комп’ютером і мобільним телефоном”. Однак ці поради дещо застаріли.

Хоча вони досі корисні, реальність у тому, що здебільшого ми проводимо кілька годин на день перед екраном комп’ютера для роботи, школи або іншої діяльності.

Ось чому сьогодні ми хочемо поговорити про деякі поради, які допоможуть зберегти здоровий зір.

1. Покращіть свій раціон

Те, що ви їсте, може сильно вплинути на зір. Це тому, що кількість вітамінів, які ви даєте своїм очам, походить від їжі.

Одним із найкращих продуктів, які можна вибрати для здорового зору, є морква, багата на вітаміни А і С. Вони відповідають за збереження та покращення здоров’я очей.

Проте це не єдиний спосіб, як харчові продукти впливають на очі. Якщо ви погано їсте, це підвищує ризик таких захворювань, як глаукома.

2. Носіть сонцезахисні окуляри якомога частіше

Сонцезахисні окуляри існують не тільки для того, щоб ви були модними. Вони також допомагають зменшити вплив УФ-променів на очі. Якщо ви йдете на вулицю, варто надівати сонцезахисні окуляри незалежно від того, хмарно чи ні.

Купуючи сонцезахисні окуляри, переконайтеся, що вони блокують принаймні 90% ультрафіолетових променів.

Крім того, це навіть краще, якщо вони поляризовані. Це дозволить зберегти здоровий зір і відчувати себе комфортніше, коли ви перебуваєте на сонці.

3. Поговоріть про здоровий зір зі спеціалістом

Тільки офтальмолог може точно сказати вам, як справи з вашим зором. Процедура, насправді, дуже проста.

Для тих з вас, хто не знає, огляд очей складається з таких кроків:

• Перегляд зображень через різні лінзи
• Читання букв, що варіюються за розміром
• Огляд ока за допомогою безболісного пристрою для перевірки очного тиску

Це повна процедура, тому не потрібно боятися її робити.

Якщо ви хочете отримати найкращі результати огляду свого зору, також треба, щоб розширили ваші зіниці.

У процессі тестування будуть застосовувати кілька крапель для розширення зіниць – більше ніж звичайно, щоб лікар міг ретельно оглянути ваше око. У більшості випадків це використовують для виключення будь-яких серйозних проблем через внутрішньоочний тиск.

4. Якщо ви вже носите окуляри, піклуйтеся про них!

Носіння окулярів не обов’язково означає, що ваші очі хворі. У більшості випадків вам потрібна лише додаткова допомога, щоб мати змогу краще бачити або зміні зору.

Немає значення, носите ви окуляри або контактні лінзи. Вони завжди повинні бути чистими. Це допоможе уникнути навантаження на ваш зір, а також уберегти від можливих ​​інфекцій.

Добре, якщо ви проходите загальний огляд один раз на рік, щоб перевірити стан свого зору і за необхідності підібрати інші лінзи.

5. Дізнайтеся, як користуватися екраном монітора комп’ютера.

Практично неможливо жити без екрана комп’ютера або смартфона.

Однак це не означає, що немає способів захистити свій зір під час їх використання. Ключ у помірності.

Коли ви дивитеся телевізор, відстань, яку варто тримати на екрані, – близько 90 см. Якщо ви користуватися комп’ютером, між вашими очима та екраном має бути щонайменше 60 см.

Ви повинні знати, що користування мобільними телефонами в темряві шкідливе для зору. Найкраще завжди користуватися цими пристроями за ввімкненого світла.

Крім того, пам’ятайте, що більшість екранів має можливість регулювати яскравість. Використовуйте це налаштування, щоб розслабити свій зір.

6. Вологі очі = здорові очі.

Очі потребують постійного зволоження. Якщо ваші очі сухі або сверблять, зір постраждає.

Якщо блимання недостатньо, попросіть свого офтальмолога порекомендувати якісь зволожувальні краплі для використання час від часу.

Якщо ви проводите кілька годин на день перед комп’ютером, крапайте одну краплю в кожне око кожні три години або коли ви відчуваєте якийсь дискомфорт. Це допоможе вам зберегти здоровий зір.

Як бачите, усіх цих порад для здорових оченят дуже легко дотримуватись. Просто дбайте про них, як за будь-якою іншою частиною свого тіла. Дотримуйтеся цих порад, щоб мати здоровий зір.

Середа 22.04.2020р.

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу, а також дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути. Заснований на загальних рекомендаціях щодо харчування, необхідних фізичних навантажень, гігієни, тренування холодом, позбавленні від шкідливих звичок та залежностей, запобіганню захворюванням, що передаються статевим шляхом.

Причини погіршення здоров'я

Багато причин пошкодження стану здоров'я не пов'язані з механізмами старіння.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них — харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров'я.

Рекомендації

Харчування

В Сполучених Штатах Америки протягом 19 років офіційною рекомендацією зі здорового харчування була харчова піраміда. Її широко розповсюджували і копіювали. Вона була замінена у 2011 році харчовою тарілкою, яка означає включення в раціон приблизно 30 % зернових, 40 % овочів, 10 % фруктів та 20 % тваринної їжі.

Фізичні навантаження

Шкідливі звички

На загал висловлені у прислів'ї: «Як не куриш та не п'єш так здоровим і помреш». До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема булімія та різноманітні порушення через передозування стероїдами.

Психічні навантаження

Поняття сфер або складових здоров'я

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

У сфері розвитку фізичного здоров'я.

До сфери фізичного здоров'я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров'я пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я індивіда.

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму — сім'єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

Джогінг у фізичному вихованні дитини.

Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових — соціальна, духовна, фізичні та психічна діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

1 квітня - День Сміху

День сміху (День усіх дурнів) відзначається 1 квітня.

Походження свята

Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія^{[джерело не вказане 2942 дні]}, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п'ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) в цей день.

Відзначення свята за кордоном

Цей день не внесено ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й у Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших — Днем дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимсь, тож ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються.

Важко визначити, звідкіля пішло це свято. Звичай веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в дуже багатьох країнах. За однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний із перенесенням дати святкування нового року. Так, до другої половини XVI століття, європейський новий рік починався наприкінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за наказом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб позбутися старих традицій, їх стали називати «першоквітневими дурнями», стало модним їх розігрувати і висміювати. Пройшли роки, а традиція зустрічати перший день квітня жартами залишилася. Головне — щоб жарти були добрими і покращували настрій. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят — 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

Хоча про виникнення першоквітневої традиції й існує чимало різних гіпотез, але багато хто вважає, що її корені сягають у середньовічну європейську «балаганну» культуру. По суті — це один із найстійкіших елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.

Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відмічали свято на честь божества сміху (Risus). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор «Метаморфоз», писав з цього приводу: «Забави ці, які ми щороку влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом».

Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.

У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям.

Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що переніс Новий рік із 25 березня на 1 січня.

У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії — 1600. Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools' Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найпопулярнішими жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір'ям. Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: «Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев), і просили перетелефонувати їм за номером…». Далі дається телефон відділу звіринцю, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить служителя покликати міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує. Такий діалог може тривати досить довго, доки обидві сторони не усвідомлять, яка сьогодні дата.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають «святом серця, а не держави». До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: «30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період — перші півроку після нападу, — і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя».

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken — «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (переклад той же, що й з англійської). Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з'явився як наслідування одному з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Зокрема, навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата — до Ірода. Це дало підставу для виникнення німецької приповідки: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken — тобто «посилати кого-небудь даремно».

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом з самою назвою місяця — «апріль» і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.

1 квітня в Україні

Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком.

Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

Ліна Костенко 

(19.03.1930 р.н.)

Лі́на Васи́лівна Косте́нко (нар. 19 березня 1930, Ржищів, Київська округа, Українська СРР) — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Мати Оксани Пахльовської.

Життєпис

Ранні роки

Народилась у родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва. Із 1937 по 1941 роки навчалася у школі № 100, що містилася в робітничому селищі на Трухановому острові, де на той час жила родина. Школу було спалено 1943 року разом із усім селищем. Цьому присвячено вірш «Я виросла у Київській Венеції».

              Ліна Костенко, 1948 рік

Після закінчення середньої школи № 123 на Куренівці навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Шістдесятництво

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я поміж визначних майстрів української поезії.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961, її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий із плану знімання фільм за сценарієм Л. Костенко «Дорогою вітрів».

8 квітня 1963 року на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

1963 — зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

1965 — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом із І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.

Травень 1966 — у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала   І. Світличного,  О. Заливаху,  М. Косіва  і Б. Гориня.

1968 — написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

1973 — потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ із ідеології В. Маланчуком. Лише 1977 року, після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Нове століття

Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала.

2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

У січні 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, проте не всі охочі змогли туди потрапити, оскільки вже не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рогу та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовані.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Ліни Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а через рік, у 2012 році, у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вийшла поетична збірка «Триста поезій. Вибране».

9 квітня 2012 року, у день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом «Либідь».

У липні 2018 року підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова