Служба освітньої безпеки

Служба освітньої безпеки

Захистити. Запобігти. Допомогти.

Кецман Лілія Володимирівна, інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Функції служби освітньої безпеки

• Правоохоронна (здійснення координації пропускного режиму, патрулювання території ліцею, участь у розробленні паспорта безпеки, виявлення, припинення та реагування на вчинення правопорушень у приміщенні та на території закладу, здійснення комунікації з екстреними службами)

• Наставницька (мотивування учнів до активної життєвої позиції, залучення їх до позитивних видів діяльності, участі у спортивних, патріотичних, пізнавальних та інформаційно-правових заходах)

• Просвітницька (постійна комунікація з усіма учасниками освітнього процесу, проведення інтерактивних занять, уроків, бесід, тренінгів на різну тематику, в тому числі щодо запобігання вживання алкоголю, тютюнових виробів та наркотиків, попередження булінгу, кібергігієни тощо)

Як подбати про кібербезпеку

Соціальні мережі і електронні сервіси – місця, де на легковажних користувачів полює чимало інтернет-шахраїв. Вони шукають вразливі паролі та підключення, щоб зламати їх та використати вашу персональну чи службову інформацію. Електронні пристрої – це найбільше джерело інформації про вас, тож подбайте про власну кібербезпеку.

Безпека електронних пристроїв:

1. Регулярно оновлюйте системи захисту ваших пристроїв.
2. Систематично робіть резервне копіювання важливих файлів.
3. Встановіть режим конфіденційності та безпеки для вебсайтів.
4. Під час оплати в інтернеті звертайте увагу на електронну адресу: «https://» - це означає, що сайт вживає додаткові заходи для безпеки своїх клієнтів; «http://» - посилання не є безпечним.
5. Не використовуйте службові електронні скриньки для приватного листування.
6. Скануйте перед підключенням USB та інші зовнішні пристрої на наявність шкідливих додатків і вірусів.

Безпечне підключення до Wi-Fi

Безкоштовне підключення до Wi-Fi у публічних місцях часто відбувається без введення паролів. Це робить ваш пристрій вразливим для зламу.

1. Під час входу до мережі Wi-Fi використовуйте лише ті точки доступу до Wi-Fi, які мають протоколи безпеки для захисту бездротового з’єднання WPA чи WPA-2.
2. Оптимальний варіант – користуватись особистим Wi-Fi модемом або здійснювати вхід в Інтернет за передплаченим пакетом послуг мобільного оператора.
3. Вимикайте функцію «Автоматичного підключення до Wi-Fi». 

Захист смартфону від програм-шпигунів

Більшість шпигунських програм «вшиваються» саме в мобільні додатки. Коли ви встановлюєте їх на смартфон, то власноруч дозволяєте зчитати вашу геолокацію, список контактів, акаунти у соцмережах та поштові скриньки.

1. Встановлюйте додатки лише з офіційних та перевірених сервісів: Chrome Store, Add-ons та Play Market для Android, App Store для OS.
2. Не дозволяйте операційній системі смартфона (планшета, ПЕОМ) автоматично встановлювати додатки з невідомих джерел.
3. Періодично видаляйте додатки, якими не користуєтеся.

Безпека електронного листування

Якщо зловмисники «зламають» вашу електронну пошту, вони можуть спробувати змінити паролі, отримати доступ до особистих фотографій та відео, розсилати спам від вашого імені.

1. Увімкніть двофакторну автентифікацію за допомогою мобільного пристрою. Якщо стороння особа спробує отримати пароль до вашої поштової скриньки, ви автоматично отримаєте SMS-повідомлення про несанкціонований вхід.
2. Встановіть надійний пароль і не використовуйте для його відновлення російські сервіси «Yandex.ru», «Mail.ru».
3. Не відкривайте на пристроях вкладення підозрілих листів, що мають такі розширення як «.exe», «.bat», «.cmd», «.vbs», «.docm», «.xlsm» тощо.

Як діяти, якщо вас вербують

Ворожі спецслужби намагаються збирати розвідувальну інформацію, влаштовувати провокації тощо. У зоні ризику перебувають: військові, правоохоронці, цивільні громадяни, які перебувають на території держави-агресора чи на тимчасово окупованих українських територіях, або мають там родичів, громадяни, які користуються російськими соціальними мережами. 

Громадянам, які перебувають у зонах ризику, варто пам’ятати:

1. Для вербування спецслужби можуть застосувати різні методи: фізичний вплив, погрози життю і здоров’ю, морально-психологічний тиск, провокації і шантаж, обіцянки грошової винагороди, створення штучних компрометуючих ситуацій.
2. Вербування часто відбувається безпосередньо на території держави-агресора чи на окупованих територіях. На громадян може чекати посилений огляд чи детальне опитування, під тиском можливі спроби залучення до співпраці.
3. Для вербування можуть використати компромат, сфабрикувати звинувачення у контрабанді, навмисно влаштувати ДТП, затримати за участь у несанкціонованих мітингах чи звинуватити у причетності до терористичної діяльності тощо.
4. Інколи громадянин навіть може не усвідомлювати, що працює в інтересах іншої держави. Людину використовують «втемну». Спілкування відбувається з нібито звичайними людьми – діячами громадських, релігійних, культурологічних об’єднань, роботодавцями, іноземцями з інших країн. Досвідчені агенти спецслужб працюють під прикриттям, можуть задіяти патріотичні гасла чи грошову винагороду. А зрештою через завербованих осіб вони підбурюють до деструктивних і протиправних дій.

Співпраця з іноземними спецслужбами є злочином проти національної безпеки. Кримінальний кодекс України класифікує його, як державну зраду. Вона карається позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років, а в умовах воєнного стану - аж до довічного позбавлення волі.

Водночас Кримінальний кодекс України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, якщо людина добровільно заявила про свій зв'язок з іноземною спецслужбою (ч. 3 ст. 111).